Планіграфічний аналіз середньопалеолітичної стоянки Рубань
Ключові слова:
середній палеоліт, стоянка Рубань, планіграфія, ремонтаж.Анотація
Досліджено планіграфію розкопу 1 стоянки Рубань, враховуючи контекст технологічного аналізу та ремонтажу артефактів. Основною метою визначено кореляцію даних і реконструкцію процесу обробки каменю на вказаній ділянці. Під час археологічних розкопок культурний шар досліджено на площі 126 м².
Зазначено, що аналіз планіграфії ділянки розкопу продемонстрував досить низьку щільність залягання знахідок, а також нерівномірне їхнє розподілення. Відмічено три зони концентрації матеріалу: в північній, південній та південно-східній частинах розкопаної ділянки. Констатовано, що планіграфічний аналіз артефактів за категоріями показав, що в північний зоні віднайдено найбільшу кількість нуклеусів. У південній зоні зафіксовано підвищення концентрації ядер у західній її частині та знарядь – у східній. Проте найбільша кількість останніх спостережено в південно-східній зоні. Так, у попередньому плані окреслено три окремі умовні виробничі ділянки на стоянці: дві з них (у північній і південній частинах) маркують зони розколювання кам’яної сировини, третя, локалізована у східній частині, може бути ідентифікована як місце активного використання знарядь.
Для кореляції цих спостережень використано планіграфічний аналіз ремонтажу, до якого було залучено 259 артефактів (30 % від усієї колекції). Частину виробів відновлено із фрагментів, а інші формують окремі блоки розколювання, у які входять нуклеуси, сколи та знаряддя. Вказано, що їхній планіграфічний аналіз підтвердив наявність на розкопі 1 виробничого комплексу, що складається із двох зон активного розколювання сировини на півночі і півдні та однієї – використання знарядь праці у східній частині, пов’язаних між собою. Зазначено, що цей зв’язок відображається в експорті заготовок/знарядь із зон розколювання до зони використання, а також заготовок/нуклеусів між обома зонами обробки кам’яної сировини.
Посилання
Вотякова, О. Л. (2021). Пам’ятки шарантського типу в середньому палеоліті Закарпаття: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук: 07.00.04 – археологія; НАН України, Ін-т археології. Київ, 15 с.
Вотякова, О., Рац, Б., Весельський, А. (2023). Дослідження палеолітичної стоянки Рубань на Закарпатті. Археологічні дослідження в Україні 2022 р., у друці.
Кулаковська, Л. В., Усик, В. І., Вотякова, О. Л. (2007). Звіт про роботу Закарпатської палеолітичної експедиції у 2007 р. Науковий архів Інституту археології НАН України. Київ.
Кулаковська, Л. В., Усик, В. І., Вотякова, О. Л. (2008). Звіт про роботу Закарпатської палеолітичної експедиції у 2008 р. Науковий архів Інституту археології НАН України. Київ.
Кулаковська, Л. В., Герасименко, Н. П., Усик, В. І., Вотякова, О. Л. (2018). Cередньопалеолітична стоянка Рубань у Закарпатті: стратиграфія, хронологія, індустрія. Археологія та давня історія України, 1(26), 7–19.
Усик, В. И. (1986). К методике реконструкции приемов первичного расщепления камня в палеолите. В Четвертичная геология и первобытная археология Южной Сибири. Тезисы докладов всесоюзной конференции. г. Улан-Удэ, 2–8 июня 1986 г., 1, 25–27.
Усик, В. И. (1992). О реконструкции приемов первичного расщепления камня в палеолите. Краткие сообщения Института археологии, 206, 100–104.
Bordes, F., Bourgon, M. (1951). Le Complexe Moustérien: Moustériens, Levallosien at Tayacien. L'Antropologe, 55, 1–23.
Gerasimenko, N., Kulakovska, L., Usik, V., Votiakova, O. (2019). Palaeoenvironmental changes during the Middle and Early Upper Paleolithic in the Upper Tysa Depression, Ukraine (Sokyrnytsya and Ruban’ sites). Journal of Geology, Geography and Geoecology, 28 (2), 275–291. https://doi.org/10.15421/111928
Kulakovska, L., Usik, V. (2011). Palaeolithic of Transcarpathian region (Ukraine): chronology and cultural variability. In P. F. Gozhik, N. P. Gerasimenko (Eds.), The Quaternary studies in Ukraine. Kyiv: Foliant, 129–140.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Оксана Вотякова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.