Кераміка культури лійчастого посуду з Рудник: спроба інтерпретації
Ключові слова:
верхів’я Дністра, культура лійчастого посуду, східна група, лійчасті горщики, трипільська культура.Анотація
Зазначено, що на карті поширення південно-східної групи культури лійчастого посуду «білою плямою» виступає басейн верхньої течії Дністра. Вказано, що серед кількох десятків відомих пунктів, представлених окремими та випадковими знахідками, досить мало поселень підтверджено археологічними дослідженнями. Доведено, що такий стан вивчення давав змогу розглядати цю територію як малозаселену з тимчасовими невеликими селищами, проте, за останніх кілька років ситуація кардинально змінилася.
На основі дослідження «периферії» Прикарпаття як з польської, так і з української сторони показано, що тут наявні центральні довготривалі поселення з господарською округою та могильниками: Павлосьов, Сколошов, Которини. Підсумовано, що у цьому південно-східному регіоні, розташованому на природніх шляхах уздовж верхів’я річок Вісла та Дністер, відбувалися дещо інші культурні процеси, пов’язані з хронологією та імпульсом східної групи. Зауважено, що перегляд колекції кераміки із Рудник буде доповненням до розуміння цих процесів.
Незважаючи на досить невелику кількість матеріалів, представленої кількома десятками одиниць, все ж таки ця збірка дозволяє здійснити її типологічно-хронологічний аналіз. Серед наявних характерних форм виділяються лійчасті горщики типу В, масивні кухонні посудини, амфори, черпаки з ручками ansa lunata. Орнаментація не вирізняється особливою різноманітністю, перевагу становить прямокутний стовпчик. Разом з тим, помічені специфічні мотиви «риб’ячої луски» та «гусенички», а також елементи баальберзького стилю і баденської культури. Проведені аналогії кераміки дозволяють визначити час існування поселення Рудники в межах 3 500–3 300/200 ВС.
Посилання
Гавінський, А., Яковишина, Я. (2022). Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот. Львів.
Захарук, Ю. (1953). Археологічні дослідження на Волині в 1952 р. Звіт про роботу Волинської експедиції. Науковий архів Інституту археології НАН України, №1952/26. Львів, 67.
Конопля, В. М. (1985). Исследования в северо-восточном Предкарпатье. Археологические открытия 1983 года, 293–294.
Конопля, В. (1998). Класифікація крем’яної сировини заходу України. Наукові записки. Львівський історичний музей, VII, 139–157.
Конопля, В., Гавінський, А. (2013). Поселення культури лійчастого посуду Рудники в північно-східному Передкарпатті. Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury trypolskiej, 37–54.
Косько, А. (1994). О роли днестровського пути в контактах раннеземледельческих культурних обществ в бассейне Балтийского и Черного Морей. Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.е. – V в. н.е., 17–18.
Пелещишин, М. (1999). Культура лійчастого посуду. Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат, І, 103–110.
Русанова, И. П., Тимощук, Б. А. (1988). Отчет о работе Прикарпатской экспедиции Института археологии АН СССР за 1987 г. Науковий архів Інституту археології НАН України, №1987/111. Москва, 168.
Chmilewski, T. (2015). Znaleziska ceramiczne. Wytwórczość ceramiki i jej codzienne użytkowanie. Pliszczyn. Eneolityczny kompleks osadniczy na Lubelsszczyźnie, 61–106.
Cyhyłyk, V., Hrybovyč, R., Machnik, J. (2006). Archaeological excavations in the Majnyc village in the upper Dnister river valley. In K. Harmata, J., Machnik, & L., Starkel (Eds.), Environment and man at the Carpathian foreland in the Upper Dnister catchment from neolitic to early mediaeval period. Results of the research the polish-ukrainian expedition. Pt. 1, 162–189.
Dobrzyński, M. (2011). Dom і otoczenie na podstawie osady kultury pucharów lejkowatych w Piaskach Wielkich, pow. Świdnik, woj. Lubelskie. Obraz struktury społecznej w świetle źródeł archeologicznych w pradziejach i średniowieczu, 67–81.
Gurba, J. (1956). Stanowisko kultury czasz lejowatych w miejscowości Chruszczów Kolonia powiat puławski. Annales Universitatis Marie Curie-Skłodowska, Sectio, ХІ/2, 33–42.
Havinskyj, А., Pasterkiewicz, W. (2013). Obiekt kultury pucharów lejkowatych na stanowisku “Grodzisko IIIˮ w Kotorinach, rejon Żydaczów, Ukraina. Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury trypolskiej, 75–96.
Havinskyj, A. Pasterkiewicz, W., Rogoziński, J. (2015). Wyniki archeologicznych badań wykopaliskowych przeprowadzonych na osadach kultury pucharów lejkowatych w Trościańcu koło Mikołajowa i Otynewyczach koło Żydaczowa, lewe dorzecze górnego Dniestru. Materiały i sprawozdania rzeszowskiego ośrodka archeologicznego, XXXVI, 241–257.
Havinskyj, А., Pasterkiewicz, W., Rybicka, M. (2014). Kotoryny, rej. Żydacziw, stan. Grodzisko III. Osadnictwo z okresu neolitu. Środowisko naturalne i człowiek nad Górnym Dniestrem – rejon Kotliny Halicko-Bukaczowskiej w pradziejach i wczesnym średniowieczu, 167–283.
Hawinskyj, A., Rybicka, M. (2021). Konstrukcje budowlane kultury pucharów lejkowatych ze stanowiska Winniki-Lisiwka na zachodniej Ukrainie. Rzeszów.
Havinskij, A., Rybicka, M., Król, D. (2021). Radiocarbon dating of the Funnel Beaker culture settlement in Vynnyky-Lisivka (Western Ukraine). Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 42, 15–24.
Kośko, A. (1981). Udział południowo-wschodnio-europejskich wzorców kulturowych w rozwoju niżowych społeczeństw kultury pucharów lejkowatych. Poznań.
Kośko, A. (1988). Оsady kultury pucharów lejkowatych w Inowrocławiu-Mątwach woj. Bydgoszcz, stanowisko 1. Inowrocław.
Kośko, A., Szmyt, M. (2019–2020). Pottery of Pikutkowo type in the Funnel Beaker culture: characteristics, dispersion and context. Baltic-Pontic Studies, 24, 220–245. https://doi.org/10.2478/bps-2019-0004
Król, D. (2018). Studia nad osadnictwem kultury pucharów lejkowatych na lessach Podgórza Rzeszowskiego i Doliny Dolnego Sanu. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXIX, 39–55.
Król, D., Rybicka, M., Rogoziński, J., Sznajdrowska, A. (2014). Obrządek pogrzebowy kultury pucharów lejkowatych w grupie południowo-wschodniej na przykładzie stanowisk w Skołoszowie 7 i Szczytnej 6. Наукові Студії. Історико-краєзнaвчий музей м. Винники, 7, 62–78.
Kruk, J., Milisauskas, S. (1990). Radiogcarbon dating of neolithic assemblages from Bronocice. Przegląd archeologiczny, 37, 195–228.
Papiernik, P., Rybicka, M. (2002). Annopol. Osada kultury pucharów lejkowatych na Pojezierzu Gostynińskim. Łódź.
Pasterkiewicz, W, Pozikhovski, A., Rybicka, M., Verteletskyi, D. (2013). Z badań nad problematyką oddziaływań kręgu badeńskiego na wschodnie rejony Wyżyny Wołyńskiej. Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury trypolskiej, 251–292.
Pelisiak, A. (2005). Pogranicze kultury trypolskiej i kultury pucharów lejkowatych. Stan badań. Kultura tripolska. Wybrane problem, 32–41.
Pelisiak, A. (2008). Pogranicze kultury trypolskiej i kultury pucharów lejkowatych. Stan badań. Na pograniczu światów, 395–405.
Rybicka, M. (2017). Kultura trypolska – kultura pucharów lejkowatych. Natężenie kontaktów i ich chronologia. Rzeszów.
Rybicka, M., Havinskyj, А., Pasterkiewicz, W. (2019). Leżnica, stanowisko Czub – osiedle kultury pucharów lejkowatych na zachodnim Wołyniu z analizą zabytków krzemiennnych autorstwa Witalija Konopli. Rzeszów.
Rybicka, M., Król, D., Rogoziński, J. (2014). Pawłosiów, stan. 52, woj. podkarpackie. Osada kultury pucharów lejkowatych. Wschodnie pogranicze grupy południowo-wschodniej kultury pucharów lejkowatych, 67–255.
Rybicka, M., Verteletskyi, D. (2019–2020). Impact of the Baden Complex Upont the Tripolye and Funnel Beaker Cultures in Western Ukraine. Baltic-Pontic Studies, 24, 154–176. https://doi.org/10.2478/bps-2020-0003
Rzepecki, S. (2014). Wilkostowo 23/24. Neolityczny kompleks osadniczy. Łódź.
Šebela, L. (2007). Hlinsko. Výśinná osada lidu badenské kultury. Brno.
Valde-Nowak, P. (1988). Etapy i strefy zasiedlenia Karpat Polskich w neolicie і na początku epoki brązu. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódż.
Włodarczak, P. (2006). Chronologia grupy południowo-wschodniej kultury pucharów lejkowatych w świetle dat radiowęglowych. Idea megalityczna w obrządku pogrzebowym kultury pucharów lejkowatych, 27–63.
Zawiślak, P. (2013a). Obiekty neolityczne ze stanowiska 1 C w Gródku, pow. Hrubieszów (z badań w latach 1983–1985 Sławomira Jastrzębskiego). Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury trypolskiej, 109–213.
Zawiślak, P. (2013b). Ceramika i krzemienie z osady kultury pucharów lejkowatych z Szumowa, stan. 10, pow. Puławy. Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury trypolskiej, 227–249.
Zych, R. (2008). Kultura pucharów lejkowatych w Polsce południowo-wschodniej. Rzeszów.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Андрій Гавінський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
