Кістяні гребені у слов’ян раннього середньовіччя Півдня Східної Європи
Ключові слова:
слов’яни, пеньківська, празька, колочинська, райковецька культури, південь Східної Європи, раннє середньовіччя.Анотація
Розглянуто знахідки кістяних гребенів, що походять із слов’янських пам’яток та комплексів другої половини І тис. н. е. півдня Східної Європи. Зібрано інформацію про 14 слов’янських пам’яток, на яких виявлено 17 виробів. Зауважено, що іноді трапляється по кілька знахідок з одного пункту. Вказано, що більшість випадків знахідок гребенів цього часу концентруються у Лісостепу.
За культурною приналежністю пам’ятки розподілено так: колочинська – 1, київська/колочинська – 1, празька – 2, пеньківська – 3, пеньківська/празька – 2, райковецька – 5.
Проаналізовано обставини знаходження, хронологію цих виробів та культурну приналежність пам’яток, що дало змогу критично розглянути джерельну базу та визначити завдання для подальших досліджень.
Висловлено кілька припущень про функціональне використання кістяних гребенів: 1) у повсякденному житті; 2) для нанесення орнаменту на слов’янському посуді; 3) із ритуальними цілями.
Походження цих виробів достеменно не з’ясовано, хоча ймовірно, що вони є результатом західних культурних імпульсів і належать до завезених речей. Зроблено висновок, що вирішити це питання можуть тільки подальші дослідження.
Посилання
Ауліх, В. В. (1972). Зимнівське городище – слов’янська пам’ятка VI–VII ст. н. е. в Західній Волині. Київ: Наукова думка.
Вакуленко, Л. В., Приходнюк, О. М. (1984a). Славянские поселения I тыс. н. э. у с. Сокол на Среднем Днестре. Киев: Наукова думка.
Вакуленко, Л. В., Приходнюк, О. М. (1984b). Роль черняховской культуры в формировании раннесредневековых древностей Среднего Поднестровья. Краткие сообщения института археологии, 178, 40–47.
Вакуленко, Л. В., Приходнюк, О. М. (1985). Проблема преемственности черняховских и раннесредневековых древностей в свете новых исследований на Среднем Днестре. Slovenska archeolуgia, XXXIII(I), 71–136.
Войнаровський, В. М. (2014). Промисли та допоміжні ремесла населення півдня Східної Європи в І–ХІІІ ст. (археологічне відображення та інтерпретація). Львів.
Гавритухин, И. О. (2005). Комплексы пражской культуры с датирующими вещами. P. Kaczanowski, In M. Parczewski (eds.), Archeologia o początkach Słowian. Kraków, 401–461.
Гавритухин, И. О. (2017). К атрибуции славянских памятников V–VII веков на Южном Буге. В В. Е Родинкова, О. С. Румянцева (ред.), Европа от Латена до Средневековья: варварский мир и рождение славянских культур: сборник статей: К 60-летию А. М. Обломского. Раннеславянский мир, 19. Москва: ИА РАН, 51–62.
Горбаненко, С. А., Журавльов, О. П. (2021). Літописні слов’яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ: Інститут археології НАН України; Харків: Майдан.
Горюнов, Е. А. (1981). Ранние этапы истории славян Днепровского Левобережья. Ленинград.
Горюнова, В. М. (2004). Могильник VI–VII вв. у с. Картамышево Обоянского района Курской области. В В. М. Горюнова, О. А. Щеглова (ред.), Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем Средневековье. Санкт-Петербург: Петербургское востоковедение, 18–42.
Ильютик, А. В. (2016). Могильники второй четверти І тысячелетия н. э. в Белорусском Поднепровье. В О. Н. Левко, В. Г. Белявец (ред.), Славяне на территории Беларуси в догосударственный период: к 90-летию со дня рождения Леонида Давыдовича Поболя, 1. Минск, 247–284.
Исланова, И. В. (2016). Раннесредневековые группы памятников на Северо-Западе Восточной Европы. В А. М. Обломский, И. В. Исланова (ред.), Раннесредневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V–VII вв.). Раннеславянский мир, 17. Москва: ИА РАН, 136–220.
Козак, Д. Н. (1990). Другие виды ремесел. В В. Д. Баран (ред.), Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев: Наукова думка, 401–405.
Кучера, М. П. (1962). Древній Пліснеськ. Археологічні пам’ятки УРСР, ХII, 3–56.
Лопатин, Н. В., Фурасьев, А. Г. (2007). Северные рубежи раннеславянского мира в III–V вв. н. э. Москва.
Магомедов, Б. В. (1990). Производственный и бытовой инвентарь, предметы убора, оружие. В. Д. Баран (ред.). Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев, 160–172.
Магомедов, Б. В. (2001). Черняховская культура. Проблема этноса. Lublin.
Магомедов, Б. В. (2022). Пам’ятки черняхівської культури Вінницької області. Київ: ІА НАН України.
Максимов, Е. В., Петрашенко, В. А. (1988). Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. Киев: Наукова думка.
Мастыкова, А. В. (2009). Женский костюм Центрального и Западного Предкавказья в конце IV – середине VI в. н. э. Москва.
Мастыкова, А. В., Плохов, А. В. (2010). Датировка и происхождение стеклянных бус из могильника у оз. Съезжее. В А. Е. Мусин, Н. В. Хвощинская (ред.), Диалог культур и народов средневековой Европы. К 60-летию со дня рождения Евгения Николаевича Носова. Санкт-Петербург, 337–357.
Михайлина, Л. П. (2007). Слов’яни VIII–X ст. між Дніпром і Карпатами. Київ: ІА НАН України.
Некрасова, А. Н. (2006). Памятники черняховской культуры Днепровского Левобережья. В Р. В. Терпиловский (ред.), Готы и Рим. Сборник научных статей. Киев: ИД «Стилос», 87–200.
Никитина, Г. Ф. (1969). Гребни черняховской культуры. Советская археология, 1, 147–159.
Обломский, А. М. (2016). Колочинская культура. В А. М. Обломский, И. В. Исланова (ред.), Раннесредневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V–VII вв.). Раннеславянский мир, 17. Москва: ИА РАН, 10–113.
Обломский, А. М., Радюш, О. А. (2007). Вещевой комплекс. В А. М. Обломский (ред.), Памятники киевской культуры в лесостепной зоне России (III – начало V в. н. э.). Раннеславянский мир, 10. Москва, 27–39.
Онищук, Я. І. (2018). Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.
Онищук, Я., Прокопів, В. (2012). Кістяні гребні в археологічних комплексах культур першої половини І тисячоліття н. е. Дністро-Прип’ятського межиріччя. Археологічні дослідження Львівського університету, 14–15, 30–45.
Поболь, Л. Д., Дубицкая, Н. Н., Пилипцевич, В. В. (2003). Могильник у д. Тайманово. Материалы по археологии Беларуси, 8, 28–60.
Приходнюк, О. М. (1975). Слов’яни на Поділлі (VI–VII ст. н. е.). Київ: Наукова думка.
Приходнюк, О. М. (1990). Производственный и бытовой инвентарь, предметы убора, оружие. В В. Д. Баран (ред.), Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев: Наукова думка, 238–246.
Приходнюк, О. М. (1998). Пеньковская культура: культурно-хронологический аспект исследования. Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета.
Рафалович, И. А. (1972). Славяне VI–IX веков в Молдавии. Кишинев: «Штиинца».
Родинкова, В. Е. (1996). Раннесредневековые памятники Среднего Поднепровья и Днепровского Левобережья с датирующими находками. В Гавритухин, И. О., Обломский, А. М., Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, 155–162.
Сымонович, Э. А. (1986). Раннесредневековое поселение Тазово под Курском. Советская археология, 4, 183–193.
Тельнов, Н. П., Рабинович, Р. А. (1990). Результаты работ на поселении Скок. Археологические исследования в Молдовии в 1985 г., 194–212.
Терпиловский, Р. В. (1984). Ранние славяне Подесенья III–V вв. Киев: Наукова думка.
Терпиловский, Р. В. (1985). Киевская культура. В. Д. Баран (ред.). Этнокультурная карта территории Украинской ССР в I тыс. н. э. Киев: Наукова думка, 51–59.
Терпиловський, Р. В. (1999). Київський горизонт поселення Глеваха. Археологія, 4, 95–107.
Терпиловский, Р. В., Абашина, Н. С. (1992). Памятники киевской культуры. Свод археологических источников. Киев: Наукова думка.
Терпиловський, Р. В., Шекун, А. В. (1996). Олександрівка 1 – багатошарове ранньослов’янське поселення біля Чернігова. Чернігів: Сіверянська думка.
Хавлюк, П. И. (1974). Раннеславянские поселения в бассейне Южного Буга. В П. Н. Третьяков (ред.), Раннесредневековые восточнославянские древности. Ленинград: Наука, 181–215.
Херрман, Й. (1986). Славяне и норманы в ранней истории Балтийского региона. В Е. А. Мельникова (ред.), Славяне и скандинавы. Москва: Прогресс, 8–128.
Хыкку, И. Г. (1977). Раскопки на поселении Ханска. Археологические открытия 1976 г., 460–461.
Шишкин, Р. Г. (1999). Классификация и типология трехслойных гребней Черняховской культуры. Сто років вивчення культур полів поховань на Україні. Тези доповідей семінару (Київ, 14–16 грудня 1999 р.). Київ: Наукова думка, 43–48.
Ягодинська, М. О. (2020). Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині. Археологія і давня історія України, 2(35), 222–233.
Bârzu, L. (2010). Ein gepidisches Denkmal aus Siebenburgen: Das Graberfeld Nr. 3 von Brâtei. (Bearbeitet von Radu Harhoiu). Archaeologia Romanica, IV. Cluj-Napocca; Bistriţa.
Bárdos, E., Garam, É. (2009). Das awarenzeitliche Gräberfeld in Zamárdi-Rétiföldek, I. Budapest.
Bárdos, E., Garam, É. (2014). Das awarenzeitliche Gräberfeld in Zamárdi-Rétiföldek, ІІ. Budapest.
Gajewski, L. (1961). Wyniki badań w roku 1957. Igołomia i osada wczesnośredniowieczna, 1, 157–207.
Gajewski, L., Gurba, J. (1977). Z najnowszych badań nad wczesnośredniowiecznym osadnictwem Lubelszczyzny. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, Sectio F, Humaniora, 32, 47–61.
Garam, É. (1995). Das awarenzeitliche Gräberfeld von Tiszafüred. Budapest.
Kiss, A. (1996). Das awarenzeitliche gepidische Gräberfeld von Kökled-Feterkapu A. Innsbruck: Wagner.
Koch, U. (1968). Die Grabfunde der Merowingerzeitaus dem Donautal um Rerensburg. Germanische Denkmäler der Völkerwanderungszeit. Berlin, SerieA X.
Parczewski, M. (1988). Początki kultury wczesnosłowiańskej w Polsce. Krytyka i datowanie zrodel archeologicznych. Krakow.
Poleska, P., Bober, J., Krapec, M. (1998). Das erste dendrochronologisch datierte Fruhslawische Grubenhaus aus Polen. Archaeoslavica, 3, 33–69.
Postică, Gheorghe, Hîncu, Ion. (2023). Hansca: Așezarea medievală timpurie din codrii Lăpușnei. Chişinău: Pontos. (in Romanian).
Profantová, N. (2008). Die frühslawische Besiedlung Böhmens und archäologische Spuren der Kontakte zum früh- und mittelawarischen sowie merowingischen Kulturkreis. In J. Bemmann, M. Schmauder (Hrsg.), Kulturwandel in Mitteleuropa: Langobarden, Awaren, Slawen; Akten der internationalen Tagung in Bonn vom 25. bis 28. Februar 2008. Bonn, 619–644.
Soulat, J. (2010). Redécouverte d’un peigne ajouré en alliage cuivreux dans les reserves du musée d’Archéologie nationale (fin VIIe – début VIIIe ciécle). Antiquités Nationales, 41, 119–125.
Stein, F. (1967). Adelsgräber des achten Jahrhunderts in Deutschland. Germanische Denkmäler der Völkerwanderungszeit. Berlin, SerieA IX.
Szmoniewski, B. Sz. (2020). Zapomniana forma odlewnicza z Lachmirowic na Kujawach. Przyczynek do poznania odlewnictwa wczesnosłowiańskiego. В А. М. Обломский (ред.), История вещей – история и вещи. К 60-летнему юбилею И. О. Гавритухина. Раннеславянский мир, 20. Москва: ИА РАН, 133–145.
Weller, U., Kaiser, H., Heynowski, R. (2016). Kosmetisches und medizinisches Gerät: erkennen, bestimmen, beschreiben. Bestimmungsbuch Archäologie, 4.
Zeman, J. (1976). Nejstarsi slovanske osidleni Cech. Památky archeologické, 67, 115–235.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Марина Сергєєва, Ярослав Володарець-Урбанович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
