Археологічні дослідження костелу Івана Хрестителя у Львові
Ключові слова:
Середньовіччя, Нова доба, архітектура, поховання, фунеральна культура, міська археологія, нумізматика, кераміка, скло.Анотація
Вперше детально схарактеризовано етапи та результати археологічних розкопок, проведених у костелі Івана Хрестителя у 1977, 1984–1985 рр. Зазначено, що дослідження здійснювали з метою встановлення датування давньої святині й передбачали проведення студії навколо храмового та внутрішньохрамового простору. Одночасно з археологічними проведено й архітектурні вивчення.
У результаті розкопок усередині костелу (у межах нави, апсиди, північної та південної ризниць) і ззовні – під його стінами (північною, південною та східною) з’ясовано, раніше невідомі, архітектурні деталі й відкрито десятки різночасових поховань.
Встановлено, що муровані з брускової цегли (готична кладка) у поєднанні з білокам’яними квадрами стіни костелу покладені на цоколь із тесаного вапняку. Зазначено, що фундамент, складений із необробленого вапняку на вапняно-піщаному розчині, окрім того, що повторював конфігурацію стін, мав внутрішні виступи під арку, яка підтримувала хори. Зауважено, що основа престолу – мурована з брускової цегли, а долівка у храмі була вимощена керамічними полив’яними плитками.
Наведено інформацію, що під долівкою, на площі усієї нави, відкрито понад 50 різночасових ґрунтових поховань, представлених як комплектними скелетами, так і останками не в анатомічному порядку, 16 із яких – дитячі. Вказано, що поховальний інвентар представлений знахідками монет, перснів, намистин від розаріїв (?) і кравецьких шпильок. Відзначено, що 24 ґрунтових поховання розкопали й на прикостельному кладовищі. Доведено, що загалом Святоіванівський некрополь датовано в межах XІV–XVІІІ ст.
Вперше детально опрацьовано та проаналізовано, виявлені під час розкопок, артефакти зі скла та керамічний матеріал. Виокремлено певні категорії виробів, залежно від їхньої функційної належності. Здійснено їх датування. Констатовано, що вироби зі скла представлені дзвоникоподібними келихами ритуального призначення (XVІ–XVІІІ ст.), столовим посудом (XV–XVI ст.) та фрагментами віконних шиб (XVІІ ст.). Підсумовано, що основну масу керамічної збірки репрезентують переважно уламки стінок горщиків, рідше – денець чи вінець, більшість із яких, з огляду на техніко-технологічні й морфологічні риси, датовано кінцем ХІІІ – початком XIV ст.
Посилання
Александрович, В. (2014). Дар Львова. Ч. 1: Мистецтво ХІІІ–XVI ст. Львів.
Атлас українських історичних міст / Ukrainian Historic Towns Atlas. Т. 1: Львів / Lviv. / за наук. ред. М. Капраля. (2014). Київ.
Багрий, Р. С. (1985). Исследования во Львове. Археологические открытия 1984 года, 212.
Багрий, Р. С. (1987а). Работы Львовской экспедциции. Археологические открытия 1985 года, 302.
Багрий, Р. С. (1987b). Древнерусский город Львов в свете археологических и архитектурных исследований (1975–1985 гг.). Труды V Международного конгресса славянской археологии, 3(1а): Города, их культурные и торговые связи. Москва, 20–24.
Багрий, Р. С. (1990). Львов. В А. П. Черныш (отв. ред.). Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). Киев: Наукова думка, 116–119.
Багрій, Р. С. (1985а). Звіт про роботу Львівської міської археологічної експедиції у 1984 р. В Звіт про археологічні дослідження у 1984 р. Львів. Науковий архів Інституту археології НАН України. Київ. Ф. 64. Спр. 1984/115.
Багрій, Р. С. (1985b). Археологічні дослідження в приміщенні храму. Тези доповідей VІ-ої Подільської історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 40-річчю Перемоги Радянського народу у Великій Вітчизняній війні, 21–23 трав. 1985 р. Секція археології. Кам’янець-Подільський, 65.
Багрій, Р. С. (1988). Звіт про роботу Львівської міської археологічної експедиції у 1985 р. Львів. Науковий архів Інституту археології НАН України. Київ. Ф. 64. Спр. 1985/154.
Бандрівський, М. (2012). До проблеми локалізації «МЕГАЛЄ ЕККЛЄЗІЯ» руських князів у Львові. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 16, 216–238.
Бевз, М., Телеп, Д. (1996). Найстаріший вид Львова, опублікований у Кельні. Галицька брама, 15 (Травень), 10–11.
Боровський, Я. Є. (1994). За прадавнім звичаєм. Старожитності Русі-України: зб. наук. праць. Київ, 103–108.
Бѣнъковскій, Ив. (1896). Смерть, погребеніе и загробная жизнь по понятіямъ и вѣрованію народа. Кіевъ.
Войтович, Л. (2006). Хроніка подій: війни, епідемії, пожежі. Історія Львова. Т. 1: (1256–1772). Львів, 103–109.
Вуйцик, В. С. (1991). Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Видання друге, доповнене. Львів: «Каменяр».
Гнатюк, В. (1912). Похоронні звичаї й обряди. Етноґрафічний збірник, 31–32, 131–424.
Гупало, В. (2014). Звенигород і Звенигородська земля у ХІ–ХІІІ століттях (соціоісторична реконструкція). Львів.
Гупало, В. (2020). Кераміка Тустані: впровадження до проблеми датування. Фортеця, 4, 40–56.
Гупало, В. (2022). Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти у XVII – першій половині ХІХ століття. Львів: Простір-М.
Дашкевич, Я. (2016). Символіка просвітлого хреста. В Л. Моравська, І. Скочиляс (упоряд.), Україна на перехресті світів: релігієзнавчі й соціокультурні студії. Львів, 43–50.
Долинська, М., Капраль, М. (2014). Процес локації міста Львова на маґдебурзькому праві у XIII–XIV ст. В М. Капраль (ред.), Атлас українських історичних міст / Ukrainian Historic Towns Atlas. Т. 1: Львів / Lviv. Київ, 21–25.
Долинська, М., Капраль, М., Фелонюк, А. (2014). Розвиток міста [Львова] у пізньому середньовіччі та ранньомодерний час (простір і мешканці). В М. Капраль (ред.), Атлас українських історичних міст / Ukrainian Historic Towns Atlas. Т. 1: Львів / Lviv. Київ, 26–43.
Капраль, М. (2003). Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини). Львів.
Козубська, О. (2007). Львівська легенда княгині Констанції. Княжа доба: історія і культура, 1, 100–105.
Кос, Г. (1992). Храм Іоана Хрестителя у Львові. Історія релігії в Україні. Тези повідомлень ІІ круглого столу (Львів, 4–5 травня 1992 р.). Київ; Львів, 34–36.
Кос, Г., Харамбура, С. (2017). Думки з приводу нової історико-архітектурної праці: Замість рецензії Архітектура Львова. Час і стилі XIII–XXI ст. / упорядник і науковий редактор Ю. О. Бірюльов. Львів: Центр Європи, 2008. Народознавчі зошити, 4(136), 988–994.
Крип’якевич, І. П. (1991). Історичні проходи по Львові. Львів: Каменяр.
Кузьмин, Р. (2021). Орден домініканців на землях Галицько-Волинського князівства (Руського королівства) (на прикладі Львова XIII–XIV ст.): між легендою та історією. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 37, 9–16.
Лысенко, П. Ф. (1985). Берестье. Минск.
Львів на старих фотографіях. Храми міста. (2020). Ethnogenesis.UA. Дата звернення – 18 серпня 2024. URL: http://surl.li/legbhl
Малевская, М. В. (1978). Отчет о работе Львовского отряда архитектурно¬археологической экспедиции 1977 года. Науковий архів Інституту археології НАН України. Київ. Ф. 64. Спр. 1977/88.
Малевская, М. В., Иоаннисян, О. М., Могитич, И. Р., Бучко, Р. В. (1978). Исследования памятников архитектуры в Львове и Львовской области. Археологические открытия 1977 года, 352–353.
Мельник, О. (2015). Дослідження некрополя Софії Київської у 1935–1936 рр. Болховітіновський щорічник, 14–35.
Могитич, І. (1997). Сторінки архітектури Галичини і Волині ХІІ–ХIV ст. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», 8, 3–20.
Могитич, І. Р., Могитич, Р. І. (1990). Особливості техніки мурування і архітектурних форм Галицько-Волинського зодчества (Х–ХIV). Археологія, 4, 56–68.
Музей давніх пам’яток Львова. Центр міської історії, id. 196. Дата звернення – 18 серпня 2024. URL: https://uma.lvivcenter.org/uk/photos/196
Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (НА ВА ІУ НАНУ). Матеріали Р. Багрія.
Осипян, А. Л. (2011). Транзитная торговля и формирование сети армянских колоний на юге Восточной Европы во второй половине XIII–XIV веках. Исследования по арменистике в Украине, 3, 47–55.
Панова, Т. Д. (2004). Царство смерти. Погребальный обряд средневековой Руси XI–XVI веков. Москва: Радуница.
Пивоваров, С. (2012). Нумізматичні матеріали з розкопок на території лужанської церкви Вознесіння Господнього. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 1, 34–59.
Ружицкий, Э. И. Неопубликикованный документ XIV века по истории армянской колонии во Львове. Вестник общественных наук Академии наук Армянской ССР, 2, 106–108.
Стоянова, Г. Н. (2008). Тема дороги в похоронном ритуале (на материалах славянского населения Южной Бессарабии). Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Історичні науки, 96(83), 146–148.
Харчук, Х. (2012). Перші заміські цвинтарі у Львові: виникнення, розвиток і занепад (друга половина XVII – початок ХХ ст.). Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, 4(20), 598–612.
Хмільовський, М. (2014). «Домініканська легенда» про початки монастиря проповідників у Львові (до питання про розташування княжого двору Лева Даниловича). Історія релігій в Україні: науковий щорічник, 1, 55–69.
Храм Святого Івана Хрестителя (Львів). Дата звернення – 20 серпня 2024. URL: http://surl.li/mehqmt
Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 131 (Колекція грамот на пергаменті). Oп. 1. Спр. 6. 1 арк.
Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 131 (Колекція грамот на пергаменті). Oп. 1. Спр. 9. 1 арк. Швець, В. (1996). Архітектурні дослідження храму Івана Хрестителя у Львові. Галицька брама, 12 (Лютий), 15–16.
AGZ: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego, 2. (1870). Lwów.
AGZ: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej : z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego, 3. (1872). Lwów.
Andrzejewska, A. (2016). Szklane pucharki dzwonowate z kościoła parafijalnego na Kujawach. Archeologia et Pomerania. Łódź, 305–310.
Bienia, M., Szabaciuk, A. (2013). Badania archeologiczne na terenie cerkwi pw. Św. Jerzego i Wniebowzięcia NMP w Wisznicach. W E. Banasiewicz-Szykuła (red.), Kościoły, cerkwie i klasztory Lubelszczyzny w świetle badań archeologicznych. Lublin, 84–97.
Cędrowski, R. (2013). Badania archeologiczne przeprowadzone w cerkwi pw. Trzech Króli w Korczminie. W E. Banasiewicz-Szykuła (red.), Kościoły, cerkwie i klasztory Lubelszczyzny w świetle badań archeologicznych. Lublin, 155–161.
Ciepiela, S. (1966). Pucharki dzwonowate w Polsce od końca XVI w. do końca XVII wieku. Szkło i ceramika, 17(9), 248–253.
Fürzova, K., Janovičkovà, M. (1986). Stredoveké sklo v ybierkach archeologického Ūstavu SNM. Zbornik Slovenského Nàrodového Múzea, 80 (Historia), 26, 181–213.
Gołub, S. (2013) Kościół pw. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny w Kraśniku – wyniki badań archeologicznych. W E. Banasiewicz-Szykuła (red.), Kościoły, cerkwie i klasztory Lubelszczyzny w świetle badań archeologicznych. Lublin, 11–34.
Gołub, S. (2013). Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela Romanowicza w XIII wieku. Wstępne wyniki badań. Rocznik Chełmski, 17, 293–306.
Grochecki, K. (2014). Przykłady odkryć z lubelskich kościołów i klasztorów przedmiotów związanych ze sferą sakralną. Konteksty. Наукові студії: Збірник наукових праць / Історико-краєзнавчий музей м. Винники, Інститут археології Жешівського університету, 7: Культові та поховальні пам’ятки у Вісло-Дніпровському регіоні: проблеми інтерпретації, 432–448.
Hupało, V., Myśka, R. (2024). Śedniowieczna studnia skalnej twierdzy Tustań. Pòźne średniowiecze w Karpatach. Krosno, 337–374.
Kopicki, E. (1995). Ilustrowany skorowid pieniędzy polskich i z Polską związanych, 1. Warszawa: Polskie Towarzystwo Numizmatyczne Zarząd Główny.
Kopicki, E. (2007). Monety Zygmunta III Wazy. Wydanie I. Szczecin: «Nefryt».
Kruppé, J. (1961). Studia nad ceramiką XIV wieku ze starego miasta w Warszawie. Wrocław; Warszawa; Krakòw.
Kutyłowska, I. (1999). Późnośredniowieczne i nowożytne szkła odkryte w kaplicy św. Trójcy w Lublinie. Acta universitatis Nikolai Copernici. Archeologia, 27, 133–144.
Majorek, M., Grupa, D., Nowak, M. (2018). Wyroby szklane z badań archeologicznych w Płonkowie. Historia kościoła św. Oswalda w Płonkowie: w 2 tomach. Płonków. (T. II), 155–166.
Miechowicz, Ł. (2019). «Obol zmarłych» w średniowiecznej i nowożytnej Europie Wschodniej. Wiadomości Numizmatyczne, 63(207), 35–62.
Mitrus, E. (2012). Wyniki badań archeologicznych reliktów kościoła oo. Bonifratrów na Placu Litewskim w Lublinie. W E. Banasiewicz-Szykuła (red.), Kościoły i klasztory Lublina w świetle badań archeologicznych. Lublin, 173–193.
Nekuda, V., Reichertova, K. (1968). Středověkà keramika v Čechàch a na Moravě. Brno.
Niedźwiadek, R. (2013). Zespół sakralny w Końskowoli. W E. Banasiewicz-Szykuła (red.), Kościoły, cerkwie i klasztory Lubelszczyzny w świetle badań archeologicznych. Lublin, 41–74.
Olczak, J. (1978). Analizy naczyń szklanych. Materiały sprawozdawcze z badań zespołu pobenedyktyńskiego w Mogilnie. Seria B, 52(1), 130–155.
Ostrowski, J. (2011). Koscioł p.w. Sw. Jana Chrzciciela. Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Część I. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa Ruskiego, 19. Kraków, 13–34.
Prusicka-Kołcon, E. (2000). Szklane pucharki dzwonowate z Zamościa od końca XVI wieku do końca XVII wieku. Archeologia Polski śródkowowschodniej, V. Lublin, 230–239.
Rębkowski, M. (1995). Średniowieczna ceramika miasta lokacyjnego w Kołobrzegu. Kołobrzeg.
Rubnikowicz, M. (1996). Średniowieczne i nowożytne szkło ze stanowiska Collegium Gostomianum. Sandomierz badania 1969–1973. Wzgórze Collegium Gostomianum: w 2 tomach. (T. 2). Warszawa, 423–456.
Stopka, K. (1984). Kościół ormiański na Rusi w wiekach średnich. Nasza preszłość, 62, 27–95.
Witkowski, A., Koman, W. (2013a). Katedra w Zamościu. Najciekawsze wyniki dotychczasowych prac archeologicznych. W E. Banasiewicz-Szykuła (red.), Kościoły, cerkwie i klasztory Lubelszczyzny w świetle badań archeologicznych. Lublin, 187–193.
Witkowski, A., Koman, W. (2013b). Klasztor i kościół Bazylianów w Zamościu w świetle dotychczasowych badań archeologicznych. W E. Banasiewicz-Szykuła (red.), Kościoły, cerkwie i klasztory Lubelszczyzny w świetle badań archeologicznych. Lublin, 172–180.
Ziółkowska, G., Ziólkowski, M. (2017). Wyniki badań archeologicznych przeprowadzonych przy kościele pw. św. Barbary w Sołku, gm. Opoczno, woj. Lódzkie. Piotrkowskie zeszyty historyczne, 18(1), 147–162.
Հարությունյան, Ա. (2021). Տաթևի վանքապատկան Աղանձ գյուղը և նորահայտ եկեղեցու վիմագրերը. Բանբեր Մատենադարանի, 31, 151–170.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Віра Гупало, Ірина Луцик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
