Комплекс могилянської групи ранньозалізного віку з багатошарової пам’ятки Дубно–Острів Дубовець
Ключові слова:
ранньозалізний вік, могилянська група, передскіфський період, ранньоскіфський час, Острів Дубовець, кераміка, серп.Анотація
Опубліковано матеріали могилянської групи ранньозалізного віку, отримані під час археологічних розкопок на багатошаровій пам’ятці в м. Дубно в урочищі Острів Дубовець у 2018–2023 рр. Сумарно було розкрито 576 м². Із об’єктів виявлено лише одне скупчення розвалів чотирьох посудин: великого горщика, корчаги, миски, і нижньої частини меншого горщика. На основі стратиграфічних спостережень встановлено, що рештки посудин знаходилися в шарі еолових пісків, трансформованих в елювіальний горизонт дерново-підзолистого грунту, всі інші матеріали (кераміка і крем’яні вироби) перевідкладені в еолових відкладах. Знайдено три крем’яні серпи, які залягали компактно і найімовірніше належали до перевідкладеного депозиту. Зауважено, що найбільшу збірку матеріалів із культурного шару представляє кераміка могилянської групи ранньозалізного віку: посуд і прясла. Опрацьовано 187 екземплярів посуду, зокрема: 102 фрагменти вінець горщиків та інших посудин, 41 миску, а також 19 оздоблених стінок, більшість з яких належить горщикам, 3 диска-покришки і 7 фрагментів вушок посудин, а також 9 прясел і їх фрагментів. Для просторової фіксації знахідок було використано лише добре атрибутовані матеріали, які увійшли в колекцію. За типом знахідок і умовами їх виявлення зроблено висновок, що пам’ятка є рештками поселення.
На підставі аналізу кераміки зроблено висновки, що на пам’ятці можна виділити три горизонти могилянської групи: перший з них – горизонт Могиляни–Монастирок, який відноситься до передскіфського часу, і має широке датування в рамках кін. Х–VIII ст. до н. е.; другий горизонт – нетішинський, що має відповідники в жаботинському етапі Середнього Подніпров’я, у горизонті Жаботин III, і датується в межах першої половини VII ст. до н. е.; третій горизонт – хорівський є характерним для ранньоскіфських пам’яток Правобережного Дніпровського Лісостепу, може бути датований другою половиною VII – поч. VI ст. до н. е. Вказано, що особливістю керамічної колекції з цієї пам’ятки, є наявність рис, характерних для лежницького горизонту лужицької культури з території західніше річки Стир. Відзначено, що поділ матеріалів на горизонти є умовним, і немає впевненості, що частина з них не є синхронними, однак на тлі наявних культурно монолітних пам’яток ранньозалізного віку Дубенщини Дубовець виглядає складною і потенційно кількафазовою пам’яткою.
Посилання
Бардецький А. Б. (2019). Етюди до характеристики поселення ранньозалізного віку Хрінники-Шанків Яр. Археологія і давня історія України, 1 (30), 5–22.
Бардецький А., Нечитайло П. (2023). Ранні матеріали з розкопу 1 у м. Полонне. Археологічні дослідження в Україні 2022, 274–278.
Бардецький А., Пшеничний Ю., Ткач В. (2008). Дослідження споруди 2 острові Дубовець в місті Дубні. В П. Смолін (ред.). Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 15-річчю створення Дер-жавного історико-культурного заповідника міста Дубна. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 109–118.
Бончковський О. С., Бардецький А. Б., Пшеничний Ю. Л. (2018). Палеогеографічні дослідження на археологічній пам’ятці Острів Дубовець (м. Дубно). Фізична географія та геоморфологія, 92, 23–37. https://doi.org/10.17721/0868-6939.2018.4.23-37
Бончковський О. С., Бардецький А. Б., Пшеничний Ю. Л. (2020). Палеогеографічний підхід до вивчення багатошарової археологічної пам’ятки Острів Дубовець (Рівненська обл., Україна). W M. Dębiec, T. Saile (eds.). A planitiebus usque ad montes: studia archaeologica Andreae Pelisiak vitae anno sexagesimo quinto oblata. Rzeszów: Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego; Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 599–631.
Воронцов Д., Скорый С. (2012). Андрушевский курган. Revista Arheologică, serie nouă, VIII, nr. 1–2, 137–153.
Гершкович Я. П., Куштан, Д. П. (2023). Нові матеріали до вивчення раннього залізного віку Південної Волині (верхня течія річки Горинь). Археологія і давня історія України, 1 (46), 127–145. https://doi.org/10.37445/adiu.2023.01.07
Дараган М. Н. (2011). Начало раннего железного века в Днепровской Правобережной Лесостепи. Киев: КНТ.
Дараган М. Н., Подобед В. А. (2019). Новые исследования в Жаботине. Археологія і давня історія України, 2 (31), 268–286.
Козак Д. Н., Прищепа, Б. А., Шкоропад, В. В. (2004). Давні землероби Волині: пам’ятки археології на Хрінницькому водоймищі. Київ: ІА НАНУ.
Кухаренко Ю. В. (1958). Из материалов разведок на Волыни. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры, 84–87.
Липко С. А. (1982). Старожитності верхів’я р. Случ. Археологія, 41, 83–90.
Пелещишин М. А., Позіховський О. Л. (1986). Охоронні розкопки поселення VIII–VII ст. до н. е. поблизу с. Хорів на Горині. Археологія, 53, 87–91.
Прищепа Б. А., Ткач, В. В. (1998). Археологічне обстеження околиць Дубна. Археологічні відкриття в Україні 1997–1998 рр.,134–135.
Самолюк В. О. (2005). Зольник могилянської групи поблизу м. Нетішин В В. В. Отрощенко (ред.). На пошану Софії Станіславівни Березанської: Збірник наукових праць. Київ: Шлях, 302–319.
Тереножкін О. І. (1965). Пам’ятки скіфів-орачів в Південному Поліссі, Археологія, XIX, 26–35.
Ткач В. В. (2001). Археологічні дані про місто Дубно та його околиці в XIV–XVII ст. Велика Волинь: науковий збірник, т. 23: Острогіана в Україні і Європі: матеріали Міжнародного наукового симпозіуму (м. Старокостянтинів Хмельницької області, 29-30 червня 2001 р.). Житомир: М.А.К., 233–237.
Ткач В. (2007). Острів Дубовець та Підборецький монастир у картографічних джерелах і за даними археологічних досліджень. Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею, V, 110–115.
Hupało W. (1998). Wstępne badania w obrebie klasztoru Podboreckiego na Wolyniu. Materiały i sprawozdania Rzeszówskiego ośródka archeologicznego, XIX, 233–249.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Андрій Бардецький, Юрій Пшеничний
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
