В’їзна башта ХVІ–ХVІІІ століття Старостинського замку в Галичі. Результати та перспективи архітектурно-археологічних досліджень

Автор(и)

Ключові слова:

ранньомодерна доба, Галицький замок, В’їзна башта, картографічна ідентифікація, гіпотетична реконструкція.

Анотація

Архітектурно-археологічні дослідження В’їзної башти замку в Галичі над Дністром розпочато 2022 р. експедицією Національного заповідника «Давній Галич». Локалізовано й розкрито коронки зовнішніх автентичних мурувань на дві третини периметра, частково з’ясовано внутрішню планувальну структуру об’єкта. Виявлено та зафіксовано шість бійничних прорізів, рештки косого прорізу зовнішньої в’їзної брами із хвірткою, щоку внутрішньої брами, окремі внутрішні мури, сліди біжучого склепіння, яке вказало на нижній ярус споруди. Встановлено, що пам’ятка збереглася загалом до середини свого середнього ярусу, а башта ззовні виявилася ґрунтовно законсервованою, ймовірно, у ХІХ ст. Через один із двох, виявлених у мурах, вентиляційних каналів за допомогою інспекційної камери оглянуто просторий склеп – одне із приміщень нижнього ярусу башти, що перебуває в задовільному сухому стані збереження, вхід до нього заблокований багатотонним згустком стіни башти.

З метою збереження та подальшого дослідження над виявленими субстанціями башти споруджено консерваційний павільйон. Частково розкриті елементи оборонної архітектури башти ідентифіковано з інвентарними описами замку 1582 р. і 1767 р. Здійснено картографічний та іконографічний аналіз частково розкритого об’єкта. З’ясовано, що найбільш точним джерелом відображення планувальної структури Старостинського замку є план 1795 р., який має зберігатися у Віденському архіві. Виявлені під час вступного етапу розкопок рухомі артефакти віднесено до проміжку ХVІІ−ХІХ ст. Розроблено програми подальшого розкриття внутрішньої частини та зовнішнього оточення руїн В’їзної башти Галицького замку, які запропоновано реалізувати послідовно із врахуванням міждисциплінарних досліджень і тандему з фахівцями-реставраторами для майбутньої музеєфікації та використання пам’ятки.

DOI: https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-299-320

Посилання

Капраль, М. (ред.). (2018). Галич. Атлас українських історичних міст, 2. Львів.

Гончаров, В. (1955). Археологічні дослідження древнього Галича в 1951 році. Археологічні пам’ятки УРСР, V, Київ, 22−31.

Добрянський, В. (2014). До питання хронології спорудження та зведення споруд Чортківського замку. Попередні результати досліджень. Археологія і фортифікація України. Кам’янець-Подільський, 273−275.

Калько, С. (2021). Реквієм за давнім замком, або сумна доля Клеванської твердині. URL: https://photo-lviv.in.ua/rekviiem-za-davnim-zamkom-abo-sumna-dolia-klevanskoi-tverdyni

Капраль, М., Стасюк, А. (2022). Інвентар Галицького замку 1582 р. А. Стасюк (ред.). Галич. Збірник наукових праць, 7, Івано-Франківськ, 143−164.

Лукомський, Ю. (1995). Звіт Архітектурного загону ГААЕ про польові дослідження у 1993–94 рр. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Львів, 49 арк.

Лукомський, Ю. (1996). Звіт Архітектурного загону Галицької археологічної експедиції про польові дослідження на Старостинському замку в місті Галич Івано-Франківської області. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Львів, 58 арк.

Лукомський, Ю. (1997). Звіт Галицької рятівної археологічно-архітектурної експедиції про результати польових досліджень на території Старостинського замку в місті Галич у 1997 р. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Кн. ІІ. Львів, 70 арк.

Лукомський, Ю. (2022). До концепції вивчення архітектурно-археологічного комплексу Замкова гора у Галичі над Дністром. А. Стасюк (ред.). Галич. Збірник наукових праць, 7, Івано-Франківськ: Лілея НВ, 35−60.

Нагірний, В. (2016). Невідомий план Галицького замку Антонія Гееґерштайна. М. Волощук (ред.). Галич. Збірник наукових праць, 1, Івано-Франківськ: Лілея НВ, 148−154.

План Галича Маговича, 1795. Kriegsarchiv in Wien. Kartensammlung, HALICZ_NR_01_SIT_PLAN. URL: https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34424

Поліщук, Л. (2011). Об’ємно планувальна характеристика Галицького замку за планом інженера А. Гегерштайна. О. Береговський (ред.). Замки України: дослідження, збереження, використання. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Галич, 3 листопада.

Рожко, М. (2016). Архітектура та система оборони Українських Карпат у княжу добу. Львів, 232 с.

Сіреджук, П. (2016). Замок у Галичі. А. Королько (ред.). Етнокультурна спадщина Прикарпаття: матеріали Всеукр. наук. конф. (на пошану М. Паньківа з нагоди його 75-річчя). м. Івано-Франківськ, 4 грудня 2015 р. Івано-Франківськ, 304−321.

Строцень, Л. (2012). Археологічні дослідження замків Тернопілля. Волино-Подільські археологічні студії, ІІІ, Луцьк, 192–196.

Терський, С. (2009). Дерев’яні шляхетські замки Волині. M. Franc, K. Pletkiewicz (red.). Od Zborowa do NATO (1649−2009), Toruń, 44–51.

Терський, С., Омельчук, Б. (2016). Археологія замчищ Західної України: історія та перспективи дослідження. Historical and Cultural Studies, 3/1.

Федунків, З. (2013). Галицький замок. Івано-Франківськ: Нова Зоря.

Федунків, З. (2020). Оборонна архітектура Галича над Дністром. Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 367 c.

Язловецький замок, Вежа замку, фото. URL: https://uk.wikipedia.-org/wiki/%D0%AF%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA

Archiwum Państwowe w Krakowie. Oddział 1. Zespół 684: Teki Antoniego Schneidera z lat 1773−1877. Teka PL 1145. Ark. 1.

Archiwum Glówne Akt Dawnych w Warszawie. Archiwum Skarbu Koronnego. Zespół nr 7. 4: Inwentarze Starostw, 1495–1795. Sygn. 79 [H. 1]: Inwentarz, Regestra starostwa halickiego i kołomyjskiego, woj. ruskie, ziemia halicka (1534–1582). K. 96–99v. URL: http://agadd2.home.net.pl/metrykalia/7/1_7_0_11% 20ASK%20LVI/album/79/index.html

Czołowski, A. (1892). Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. Teka Konserwatorska, I, Lwów, 80−82.

Laszak, E. (2004). Działalność naukowa Aleksandra Czołowskiego (1865–1944). Łódź: Instytut Archeologii Uniwersytetu Łódzkiego, 176 s.

Mańkowski, T. (1934). Płany dawnych zamków Halicza i Przemysla. Biuletyn Historii sztuki i kultury, II/4, Kraków, 290, tabl. ХLVІ.

Polak, T. (1997). Zamki na kresach. Białoruś, Litwa, Ukraina. Warszawa.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-18

Як цитувати

Лукомський, Ю., & Креховецький, І. . (2024). В’їзна башта ХVІ–ХVІІІ століття Старостинського замку в Галичі. Результати та перспективи архітектурно-археологічних досліджень. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, (28), 299–320. вилучено із https://mdapv.inst-ukr.lviv.ua/article/view/357958