Результати археологічних обстежень території Волино-Подільської височини (околиці с. Словіта)
Ключові слова:
кургани, палеоліт, мезоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки, культура кулястих амфор, межановицька культура, комарівська культура, період раннього заліза.Анотація
Подано результати розвідкових археологічних досліджень на території Малого Полісся та Гологірського горбогір’я в околицях с. Словіта. Зазначено, що під час робіт на горбогір’ї зафіксовано вісім курганів, які утворювали два скупчення по три насипи, а також два поодиноких кургани. Встановлено, що спільною ознакою для всіх насипів є їх локалізація вздовж вершин горбогір’я, або на схилах ближче до вершини. Вказано, що всі кургани мають ознаки грабіжницьких вкопів різного часу. У чотирьох закладених розвідкових шурфах на території міжкурганного простору не виявлено рухомого матеріалу, що не дає можливості з’ясувати час їх спорудження. Припущено, що обстежені насипи можуть належати комарівській культурі, чотири пам’ятки якої локалізовані в околицях, де здійснені обстеження. Під час огляду пам’яток Словіта І–IV стверджено їх багатошаровість. Виняток – пам’ятка Словіта ІІІ, де основну масу знахідок представлено виробами комарівської культури. Спостережено, що ймовірно пам’ятки Словіта ІІ–IV в минулому могли належати до одного великого поселення комарівської культури. Зауважено, що найраніші вироби на пам’ятках – поодинокі вироби доби палеоліту (Словіта І, ІІ, IV) та мезоліту (Словіта І). Виявлено декілька фрагментів глиняного посуду культури лінійно-стрічкової кераміки (Словіта І), трапляються артефакти культури кулястих амфор (Словіта І, ІІ, IV) та межановицької культури (Словіта ІІ, IV). Доведено, що значна частина артефактів належить до періоду раннього заліза (Словіта І, ІІ, IV). Підсумовано, що незначна кількість зібраного матеріалу є виробами райковецької культури (Словіта І), княжої (Словіта І, IV) та модерної діб (Словіта І, ІІІ).
Відзначено, що не вдалось підтвердити наявність культурних горизонтів, раніших за модерну добу на території монастиря Воздвиження Чесного Хреста сестер Чину святого Василія Великого (ЧСВВ) (Словіта VI). Констатовано, що раніше виявлений поодинокий крем’яний виріб із території цього монастиря може бути випадковою знахідкою, а перевірка місця фіксації бронзових кельтів вказує на приналежність цих виробів до групи пам’яток як скарбів. Виснувано, що проведені археологічні дослідження на межі двох фізико-географічних районів значно доповнили археологічну карту заселення цієї території від періоду палеоліту до модерної доби.
Посилання
Бандрівський, М. М. (2005). Роль азово-причорноморських степних культур у походженні і розвитку скотарської спільноти на заході Подільської височини (3700–2900 рр. до народження Христа). Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 9, 135–173.
Бандрівський, М. (2007). Вплив Сходу на розвиток спільноти раннього – початку середнього періодів епохи бронзи на заході українського лісостепу. Записки Наукового товариства імені Шевченка, 253, 153–205.
Березанська, С. С., Отрощенко, В. В. (1997). Духовна культура. Бронзовий вік. В Давня історія України (Т. 1. Первісне суспільство, с. 496–529). Київ: Наукова думка.
Білозор, В. П. (1996). Кам’яні статуї у контексті скіфської етногеографічної проблематики. Археологія, 4, 41–50.
Войтович, М., Яковишина, Я., Демський, Н., Демська, Я. (2024). Звіт з розвідкових досліджень на території Глинянської міської громади Львівського району Львівської області. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 153 арк.
Демський, Н. В., Терський, С. В., Майорчак, М. І. (2021). Археологічні дослідження в межиріччі Західного Бугу та Гнилої Липи. XXXVІ lubelska konferencja. Badania archeologiczne w Polsce Środkowowschodniej, Zachodniej Białorusi i Ukrainie: streszczenia referatów. 26–27 maja 2021 r., Lublin: UMCS, 65–66.
Довженко, Н. Д. (1986). Каменные изваяния в погребальном обряде племен ямной культуры. В О. Г. Шапошникова, В. Н. Фоменко, Н. Д. Довженко, Ямная культурно-историческая общность (южнобугский вариант). Свод археологических источников, Т. В1–3. Киев: Наукова думка, 21–37.
Довженко, Н. Д. (1999). Найдавніші "кам'яні баби" України та проблеми їх етнокультурного вивчення. Наукові записки. Історія. Україніка та європеїстика, 14, 8–17.
Иванова, С. В. (2020). Традиции и инновации в условиях фронтира: погребение с посохом у с. Пологи. В В. В. Отрощенко, Г. М. Тощев (ред.), Пологівський посох: досвід міждисциплінарного вивчення. Колективна монографія. Київ; Запоріжжя: Видавець Олег Філюк, 45–81.
Конопля, В. М., Стеблі, Н. Я. (2009). Матеріали з нижніх культурно-хронологічних горизонтів північно-східної частини городища літописного Бужська. Вісник Інституту археології Львівського університету, 4, 81–110.
Кравчук, Я., Зінько, Ю. (2018). Рельєф Львівської області. В М. М. Назарук (ред.), Львівська область: природні умови та ресурси. Львів, 55–85.
Ленартович, О. (2010). Пам’ятки культури лінійно-стрічкової кераміки у верхів’ях Західного Бугу. Наукові студії: збірник наукових праць. Історико-краєзнавчий музей м. Винники, 3, 20–44.
Ленартович, О. (2013). Культура лінійно-стрічкової кераміки у басейні Верхнього та Середнього Дністра і Західного Бугу. Дисертація. Львів, 571 с.
Мацкевой, Л. Г. (1991). Мезолит запада Украины. Киев: Наукова думка, 148 с.
Милян, Т. Р., Пічкур, Є. В., Шидловський, П. С. (2009). Виробничий інвентар пам’ятки Йосипівка І. Археологічні дослідження в Україні 2006–2007. Київ, 225–230.
Милян, Т. Р., Черновол, Д. К., Дяченко, О. В., Лисенко, С. Д. (2009). Роботи Рятівної археологічної служби на поселенні Йосипівка-1 біля смт Олесько. Археологічні дослідження в Україні 2006–2007. Київ, 231–237.
Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (НА ВА ІУ НАНУ). Особовий архів Я. Пастернака.
Онищук, Я. (2008). Археологічні пам’ятки Бродівського району Львівської області (за матеріалами Бродівського історико-краєзнавчого музею). Археологічні дослідження Львівського університету, 11, 172–194.
Онищук, Я. (2021). Дослідження кремаційного поховання римського часу в околиці с. Словіта Львівської області. Брідщина – край на межі Галичини й Волині, 12. Броди, 5–9.
Пастернак, Я. (1933). Перша бронзова доба в Галичині в світлі нових розкопок. Записки Наукового товариства імені Шевченка, 152, 63–112.
Пелещишин, М. А. (1999). Неолітичне поселення в с. Тадані на Західному Бузі. Львівський археологічний вісник, 1, 22–48.
Плетнева, С. А. (1974). Половецкие каменные изваяния. Свод археологических источников, Т. Е4–2. Москва: Наука, 200 с., 83 табл.
Попова, Е. А. (1976). Об истоках традиций и эволюции форм скифской скульптуры. Советская археология, 1, 108–122.
Санжаров, С. Н. (2009). Лисичанская антропоморфная стела. Матеріали та дослідження з археології Східної України, 9, 32–43.
Свєшніков, І. К. (1974). Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери. Київ: Наукова думка, 208 с.
Свешников, И. К. (1983). Культура шаровидных амфор. Археология СССР. Свод археологических источников, Т. В1–27. Москва: Наука, 86 с.
Сілаєв, О., Ільчишин, З. (2020). Дослідження на подвір’ї монастиря домініканців в селищі Підкамінь. Археологічні дослідження в Україні 2019. Київ, 158–160.
Сілаєв, О., Сало, Б., Білас, Н., Конопля, В. (2016). Нові відкриття на Львівщині. Археологічні дослідження в Україні 2015. Київ, 103–104.
Стеблій, Н. Я. (2011). Пам’ятки черняхівської культури з околиць с. Андріївка Буського р-ну Львівської обл. Вісник інституту археології Львівського університету, 6, 140–171.
Терський, С. В., Демський, Н. В. (2020). Середньовічна зброя ближнього бою за знахідками із північно-західної частини Гологорів. Зброярня: історія розвитку озброєння та військової техніки. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (27 лютого 2020 р., Львів, НАСВ), Львів, 14–15.
Терський, С., Демський, Н. (2021). Археологія Словітського лісу (за даними археологічних досліджень експедиції ЛІМ). Музей – платформа суспільного діалогу. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, Львівський історичний музей, 28 жовтня 2021 р.), Львів, 312–318.
Терський, С., Демський, Н., Гарасим, І. (2022). Археологічні дослідження старого гутища у словітському лісі на Львівщині. Археологія & Фортифікація України. ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, присвяченої світлій пам’яті українського археолога та історика Анатолія Федоровича Гуцала (1946–2021), Кам’янець-Подільський, 168–175.
Терський, С., Демський, Н., Куценяк, О. (2021). Монастир Воздвиження Чесного Хреста у Словіті в світлі археології. Археологія & Фортифікація України. Збірник матеріалів Х Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної конференції, Кам’янець-Подільський, 113–118.
Терський, С. В., Майорчак, М. І., Демський, Н. В. (2019). Пам’ятки давнього населення північно-західних відрогів Гологір (розвідки 2019 р.). Археологія Буковини: здобутки та перспективи: тези доповідей III наукового семінару, присвяченого 100-літтю від дня народження відомого науковця Бориса Тимощука (м. Чернівці, 13 грудня 2019 р.), Чернівці: Технодрук, 137–139.
Терський, С., Майорчак, М., Демський, Н. (2020). Памʼятки ранньомодерної доби в околицях с. Словіта (за даними археологічних досліджень експедиції ЛІМу). Музей – платформа суспільного діалогу: матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції Львівського історичного музею, Львів, 6 листопад 2020 р., Львів, 28–34.
Терський, С., Майорчак, М., Демський, Н., Куценяк, О. (2020). Дослідження в межиріччі Західного Бугу і Гнилої Липи. Археологічні дослідження в Україні 2019, Київ, 161–163.
Черниш, О. П. (1954). Карта палеоліту УРСР. Наукові записки Інституту суспільних наук АН УРСР, ІІ, 67–143.
Чмыхов, Н. А., Довженко, Н. Д. (1987). О древнейшем индоиранском компоненте в сложении скифской монументальной скульптуры. Древнейшие скотоводы степей юга Украины. Киев, 130–139.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Марія Войтович, Яна Яковишина, Назар Демський, Ярина Демська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
