Ужгородська археологічна група: історія створення та діяльності
Ключові слова:
ужгородська археологічна група, розкопки, археологічна культура, поселення, могильник.Анотація
Розглянуто історію створення та діяльності ужгородської археологічної групи, яка протягом 1972–1985 рр. була у складі Інституту археології АН УРСР, а у 1985–2010 рр. – в Інституті суспільних наук АН УРСР (нині – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Зазначено, що за понад 30 років роботи вчені групи відкрили й частково дослідили більше ніж 100 археологічних пам’яток на теренах краю, які охопили період від палеоліту до середньовіччя, видали десятки індивідуальних та колективних монографій, сотні статей у вітчизняних й іноземних виданнях.
Вказано, що вивченням неоліту й енеоліту в складі групи займався М. Потушняк, дослідження якого внесли низку доповнень і коректив у вирішення питань культурної приналежності й хронології пам’яток культури Кріш і мальованої кераміки. Вперше було отримано достовірний матеріал про топографію поселень, житлове будівництво, господарство місцевого населення. Зауважено, що на підставі розкопок широкими площами й наукових узагальнень учений почав вирішення проблеми поширення полгарської культури. З’ясовано, що він запропонував поділ культури на три періоди: ранній пізньонеолітичний, середній енеолітичний, пізньонеолітичний. Підсумовано, що нові матеріали, які здобув М. Потушняк у 70–80-х роках ХХ ст., дали змогу виділити баденську культуру, носії якої прибули у Верхнє Потисся із Заходу.
Стверджено, що у сферу інтересів наукового співробітника групи І. Поповича ввійшло вивчення артефактів ранньозалізного віку Закарпаття. Наголошено, що багаторічні дослідження допомогли узагальнити значний археологічний матеріал і на його основі відтворити матеріальну та духовну культуру носіїв куштановицької культури. Акцентовано на цінності відкриття ранньослов’янських пам’яток княжої доби Закарпаття, дослідженням яких займався С. Пеняк, а вивчення яких змінило існуючі концепції про час заселення краю давніми слов’янами. Показано, що через відсутність джерел вважалося, що між артефактами першої половини І тис. н. е. та слов’янськими старожитностями VIII–IX cт. існував хронологічний розрив, який вдалося заповнити нововідкритими поселеннями в Галочі, Холмоку, Берегові, Перехресті, Чепі, які датуються VI–VII ст. н. е.
Посилання
Пеняк, П. С. (2007). Давнє гончарство Закарпаття. Ужгород: ПП Повч Р. М, 104 с.
Пеняк, С. І. (1980). Ранньослов’янське і давньоруське населення Закарпаття VI–XIII ст. Київ: Наукова думка, 180 с.
Пеняк, С. И. (1988). Новые раннеславянские памятники середины І тысячелетия в Закарпатской области УССР. Труды V Международного конгресса археологов-славистов. Киев: Наукова думка. IV, 174–181.
Пеняк, С. І., Пеняк, П. С. (1997). Історія Закарпаття з найдавніших часів до приходу угорців у Карпатську улоговину. Ужгород: ПМП «Електро», 56 с.
Пеняк, С. І., Пеняк, П. С. (2013). Археологія Закарпаття: історія дослідження. Ужгород: Краєвиди Карпат, 256 с.
Пеняк, С. І., Попович, І. І., Потушняк, М. Ф. (1976). Звіт про охоронні розкопки в зоні меліоративних робіт на території Закарпатської області в 1976 році. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. № 1976/5. Ф.е. 7923–7924. 48 c.
Пеняк, С. И., Попович, И. И., Потушняк, М. Ф. (1977). Раскопки в зонах новостроек Закарпатья. Археологические открытия 1976 года. Москва: Наука, 352–353.
Пеняк, С. И., Попович, И. И., Потушняк, М. Ф. (1978). Работы Закарпатской новостроечной экспедиции. Археологические открытия 1977 года. Москва: Наука, 371–372.
Пеняк, С. И., Попович, И. И., Потушняк, М. Ф. (1980). Разведки и раскопки в Закарпатье. Археологические открытия 1979 года. Москва: Наука, 322–323.
Пеняк, С. И., Попович, И. И., Потушняк, М. Ф. (1981). Отчёт Закарпатской археологической экспедиции ИА АН УССР о разведках и раскопках в 1981 году. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. № 1981/118. Ф.е. 10187. 56 с.
Попович, І. І. (1985). Курган куштановицької культури в с. Невицьке на Закарпатті. Археологія, 50, 50–62.
Попович, І. І. (1991). Поселення ранньозалізного часу в с. Малі Геївці на Ужгородщині. Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині, 80–82.
Попович, І. І. (1995). Поселення куштановицької групи пам’яток. Проблеми археології Східних Карпат. Ужгород: МПП «Гражда», 95–103.
Попович, І. (2006). Закарпаття за доби раннього заліза. Krakow; Lwow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 121 c.
Потушняк, М. Ф. (1985а). Неолит Закарпатья: культура Криш и расписной керамики. Археология Украинской ССР. Киев: Наукова думка. 1, 139–150.
Потушняк, М. Ф. (1985b). Полгарская и баденская культуры Закарпатья. Археология Украинской ССР. Киев: Наукова думка. 1, 291–305.
Potushniak, M. (2011). Middle Neolithic settlement in Drisino-Balocza, Transcarpathian Ukraine. Krakow, 114 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Павло Пеняк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
