Пінцети у слов’ян раннього середньовіччя у Східній Європі
Ключові слова:
слов’яни, пінцети, Східна Європа, раннє середньовіччя.Анотація
Розглянуто знахідки пінцетів, що походять зі слов’янських пам’яток другої половини І тис. н. е. у Східній Європі. Укладено каталог знахідок, який охоплює інформацію про 13 пунктів. За культурно-хронологічною належністю ці пам’ятки поділено на такі групи: верхньоворонезька (2), колочинська (3), празька (1), колочинська/сахнівський горизонт (1), сахнівський горизонт (1), празька/райковецька (1), сахнівський/волинцевська/райковецька (1), боршевська (1), волинцевська (1) та роменська (1).
Вісім пунктів представлено городищами, п’ять – поселеннями. На семи пам’ятках виявлено по одній знахідці, а на п’яти – по дві. Зазначено, що з одного поселення походить три фрагменти, однак визначити загальну кількість виробів неможливо. Встановлено, що маємо 17 цілих, чи майже цілих, пінцетів і три уламки.
Визначено, що більшість знахідок належить до періоду третьої чверті І тис. н. е., тоді як лише три пункти датовано останньою чвертю. Точне датування двох знахідок із Пліснеська та однієї із Ходосівки не встановлено.
Висловлено припущення, що знахідки з ремісничого поселення Стаєво 5 та скарбу ювеліра 1991 р. із Пастирського городища можна пов’язати з ювелірним виробництвом. Функційне призначення інших виробів так і невизначено.
Зауважено, що розглянуті пінцети виготовлені із заліза та бронзи. Загалом, усі знахідки поділено на три типи за формою кінців: тип 1 – із тонкими прямими кінцями; тип 2 – із трапецієподібними, що поступово розширюються; тип 3 – із трикутними кінцями з різким розширенням. Встановлено, що тип 1 переважає на Лівобережжі Подніпров’я, тип 2 – на Правобережжі України, а тип 3 – у лісовій зоні.
Зазначено, що у слов’ян пінцети з’явилися ще в римський період як імпорти – на пам’ятках пізньозарубинецького кола та київської культури, а в епоху раннього середньовіччя такі вироби відомі на значних територіях. Констатовано, що, фактично, слов’янські землі у Східній Європі були майже «оточені» регіонами, де подібні знахідки поширені.
Посилання
Айбабин, А. И. (1999). Этническая история ранневизантийского Крыма. Симферополь: Дар.
Айбабин, О. И. (2003). Памятники крымского варианта салтово-маяцкой культуры в Восточном Крыму и степи. В Б. А. Рыбаков (ред.), Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV–XIII века. 55–59.
Аксьонов, В. С. (2023). Салтівський наборний пояс IX ст. (за матеріалами катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів). Археологія і давня історія України, 3 (48), 92–103. https://doi.org/10.37445/adiu.2023.03.05
Аксенов, В. С., Михеев, В. К. (2006). Население Хазарского каганата в памятниках истории и культуры. «Сухогомольшанский могильник VIII−IX вв.». Хазарский альманах, 5. Киев; Харьков.
Андреев, С. И., Филимонова, Н. В. (2008). Раннеславянские культуры в Тамбовской области. Верхнее Подонье: Археология. История, 3, 18–24.
Ауліх, В. В. (1962). Металеві пряжки та прикраси з верхнього горизонту в с. Зимне, Волинської області. Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття та Волині, 4, 92–105.
Ауліх, В. В. (1972). Зимнівське городище – слов’янська пам’ятка VI−VII ст. н. е. в Західній Волині. Київ: Наукова думка.
Биркина, Н. А. (2022). Инструменты для металлообработки с поселения Стаево-5. В А. М. Обломский (ред.), Торгово-ремесленный комплекс у с. Стаево в верховьях р. Воронеж (конец V−VII в.) и некоторые проблемы археологии Верхнего Подонья эпохи раннего Средневековья: коллективная монография. Раннеславянский мир, 21. Москва; Санкт-Петербург: Нестор-История, 131–135.
Вейс, Г. (2007). Всеобщая история мировой культуры. Москва: Эксмо.
Воронятов, С. В. (2014). Металлообработка Почепского селища: мастера культур западнобалтского круга и начальный этап стиля варварских выемчатых эмалей. Археологические вести, 20, 198–204.
Гопкало, О., Рудич, Т. (2016). Про групу бронзових предметів з поховань культури Черняхів – Синтана-Де-Муреш. Емінак: науковий щоквартальник, 4 (16), 264–269.
Готун, І. А., Горбаненко, С. А. (2016). Землеробство жителів слов’янського поселення в уроч. Козаків Яр у Ходосівці. In Sclavenia terra, 1, 153–171.
Дмитриев, А. В., Клемешов, А. С., Малышев, А. А., Мастыкова, А. В., Медникова, М. Б. (2021). Описание погребальных комплексов. В А. А. Малашев (ред.), Могильник Дюрсо: Каталог. Часть І. Некрополи Черноморья, 6. Москва: МАКС Пресс.
Дубицька, Н. Н. (2016). Памятники культуры Абидни. В О. Н. Левко, В. Г. Белявец (ред.), Славяне на территории Беларуси в догосударственный период: к 90-летию со дня рождения Леонида Давыдовича Поболя, 1. Минск: «Беларуская навука», 284–333.
Еремееев, И. И., Дзюба, О. Ф. (2010). Очерки исторической географии лесной части Пути из Варяг в Греки. Археологические исследования между Западной Двиной и озером Ильмень. Санкт-Петербург: Нестор-Литописец.
Заверняев, Ф. М. (1969). Почепское селище. Материалы по археологии СССР, 160, 88–118.
Засецкая, И. П. (1993). Материалы Боспорского некрополя второй половины IV − первой половины V вв. н. э. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 3, 23–105.
Засецкая, И. П. (1998). Датировка и происхождение пальчатых фибул боспорского некрополя раннесредневекового периода. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, 6, 394–478.
Звяруга, Я. Г. (2005). Беларускае Павілле у жалезным веку і раннім сярэднявякоўі. Матэрыялы па археологіі Беларусі, 10. Мінск.
Исланова, И. В. (2007). Верхневолжье и Валдай. В И. О. Гавритухин, А. М. Обломский (ред.), Восточная Европа в середине І тысячелетия н. э. Раннеславянский мир, 9, 301–332.
Исланова, И. В. (2016). Раннесредневековые группы памятников на Северо-Западе Восточной Европы. В А. М. Обломский, И. В. Исланова (ред.), Раннесредневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V−VII вв.). Раннеславянский мир, 17, 136–220.
Колода, В. В. (2017). Спеціалізовані знаряддя як відображення рівня ремісничого виробництва на селищі «Мохнач П» у салтівський час. Археологія і Давня історія України, 1(22), 40–49.
Костенко, Ю. В. (1978). Пам’ятки I тис. н. е. в порiччi р. Трубежа. Археологiя, 28, 69–82.
Костенко, Ю. В. (1983). Пам’ятки зарубинецької культури на Трубежі. Археологія, 42, 51–62.
Кулаков, В. И. (2007). Самбия и Натангия. В И. О. Гавритухин, А. М. Обломский (ред.), Восточная Европа в середине І тысячелетия н. э. Раннеславянский мир, 9, 333–357.
Кучера, М. П. (1962). Древній Пліснеськ. Археологічні пам’ятки УРСР, 12, 3–56.
Лаптев, А. А., Аксенов, В. С. (2017). Погребения с «оболом мертвых» на Бочковском могильнике салтово-маяцкой культуры (по материалам раскопок 2014 г.). В В. С. Аксенов (ред.), В. К. Міхеєв. Учні та послідовники до 80-річчя з дня народження. Харків: ТОВ РА «ІРІС», 80–97.
Левко, О. Н., Колосовський, Ю. В. (2003). Раскопки городищ у дер. Кисели (Дымокуры) Толочинского р-на и у дер. Черкасово Оршанского р-на Витебской обл. Материалы по археологии Беларуси, 8, 182–208.
Лопатин, Н. В. (1989). Тушемля, Демидовка, Колочин: о соотношении керамики верхних слоев. Краткие сообщения Института археологии, 195, 9–15.
Лопатин, Н. В. (2017). О тушемлянской и колочинской культурах. В В. Е. Родинкова, О. С. Румянцева (ред.), Европа от Латена до Средневековья: варварский мир и рождение славянских культур: сборник статей: К 60-летию А. М. Обломского. Раннеславянский мир, 19, 63–69.
Магомедов, Б. В. (1990). Производственный и бытовой инвентарь, предметы убора, оружие. В В. Д. Баран (ред.), Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев: Наукова думка, 160–172.
Магомедов, Б. В. (2001). Черняховская культура. Проблема этноса. Lublin: Wyd-wo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
Мастыкова, А. В. (2009). Женский костюм Центрального и Западного Предкавказья в конце IV − середине VI в. н. э.
Мастыкова, А. В., Казанский, М. М., Сапрыкина, И. А. (2016). Пашковский могильник № 1: у 2-х т., 2. Исследование материалов Пашковского могильника № 1. Москва: ИА РАН; Санкт-Петербург: Нестор-История.
Михайлова, Е. Р. (2018a). «Балтский след» в культуре псковских длинных курганов? В А. А. Егорейченко (науч. ред.). Этнокультурные процессы на территории Беларуси в І – начале ІІ тысячелетия нашей эры: материалы международной научной конференции, посвященной 90-летию проф. Э. М. Загорульского. Минск, 6–7 декабря 2018 г. Минск: БГУ, 173–184. https://doi.org/10.25681/IARAS.2018.978-5-94375-278-0.235-252
Михайлова, Е. Р. (2018b). Культурно-исторические процессы на северо-восточной Балтике в V–VIII вв. и возникновение протогородов Северо-Запада. В Н. В. Лопатин (отв. ред.). Археология и история Пскова и Псковской земли: Ежегодник Семинара имени академика В. В. Седова, 33. Материалы 63-го заседания (2017 г.). Москва; Псков, 235–252.
Москаленко, А. Н. (1965). Городище Титчиха. Из истории древнерусского поселения на Дону.
Обломский, А. М. (2010). (ред.). Позднезарубинецкие памятники на территории Украины (вторая половина I–II в. н. э.). Раннеславянский мир, 12.
Обломский, А. М. (2011). О раннесредневековых славянских древностях в бассейне Дона. Stratum plus, 5, 51–60.
Обломский, А. М. (2016). Колочинская культура. В А. М. Обломский, И. В. Исланова (ред.), Раннесредневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V−VII вв.). Раннеславянский мир, 17, 10–113.
Обломский, А. М. (2022). Памятники раннего Средневековья в среднем и верхнем течении р. Воронеж. В А. М. Обломский (ред.), Торгово-ремесленный комплекс у с. Стаево в верховьях р. Воронеж (конец V−VII в.) и некоторые проблемы археологии Верхнего Подонья эпохи раннего Средневековья: коллективная монография. Раннеславянский мир, 21, 61–75.
Обломский, А. М., Терпиловский, Р. В. (2010). Новые памятники киевской культуры на территории Украины (каталог). В И. В. Исланова, В. Е. Родинкова (отв. ред.), Актуальные проблемы археологии Восточной Европы I тысячелетия н. э. Проблемы и материалы. Раннеславянский мир, 13, 301–374.
Обломский, А. М., Смирнов, А. С., Сорокин, А. Н. (1987). Материалы І тысячелетия н. э. на поселении Шоссейное (Белгородская обл.). Советская археология, 4, 174–186.
Петрашенко, В. А., Виногродськая, Л. И., Тригубова, А. В. (1989). Отчет Приднепровского отряда Днепровской древнерусской экспедиции о раскопках поселения у с. Ходосовка Киевской обл. и поселения у с. Григоровка Черкасской обл. за 1989 г. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. Київ.
Плетнева, С. А. (1989). На славяно-хазарском пограничье: Дмитриевский археологический комплекс.
Приходнюк, О. М. (2005). Пастирське городище. Київ; Чернівці: Зелена Буковина.
Рашев, Р. (2014). Българската езическа култура VII−IX век. София: Класика и стил.
Савчук, А. П. (1969). Поселения зарубинецкой культуры в поречье р. Трубеж. Материалы по археологии СССР, 160, 82–87.
Седов, В. В. (1987a). Корела. В Б. А. Рыбаков (ред.), Финно-угры и балты в эпоху средневековья, 44–52.
Седов, В. В. (1987b). Балты. В Б. А. Рыбаков (ред.), Финно-угры и балты в эпоху средневековья, 353–456.
Симонович, Е. О. (1971). Хірургія в черняхівську епоху. Середні віки на Україні, 1, 83–87.
Скирда, В. В., Іськов, І. В. (2021). Новий катакомбний могильник на Харківщині. Міхеєвські читання, 2, 79–91.
Старік, О. В., Аксьонов, В. С. (2018). Речі салтівського часу з колекції Дніпровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького. Археологія, 4, 114–126. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.04.114
Старостин, П. Н. (1967) Памятники именьковской культуры. Свод археологических источников, Д1-32. Москва: Наука.
Cташенков, Д. А. (2010). О ранней дате именьковской культуры. В Л. В. Кузнецов (ред.), 40 лет Средневолжской археологической экспедиции. Краеведческие записки. Самара, 113–127.
Сухобоков, О. В. (1975). Славяне Днепровского Левобережья (роменская культура и ее предшественники). Киев: Наукова думка.
Шадыра, В. І. (2006). Беларускае Падзвінне (І тысячагоддзе н. э.). Мінск.
Шмидт, Е. А. (1970). О культуре городищ-убежищ Левобережья Смоленщины. Материалы по археологии СССР, 176, 63–70.
Шмидт, Е. А. (2003). Верхнее Поднепровье и Подвинье в III−VII вв. н. э. Тушемлинская культура.
Филипчук, А. (2018). Пінцет з Плісненського святилища. Пліснеські старожитності, 3, 200–201.
Филипчук, Г. В. (2023). Язичництво населення Давного Пліснеська (VII−XII ст.). Київ: Наукова думка. https://doi.org/10.15407/978-966-00-1796-2
Юренко, С. П. (1990). Производственный и бытовой инвентарь. Оружие. Украшения. В В. Д. Баран (ред.), Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев: Наукова думка, 290–302.
Garam, É. (1992). Die münzdatierten Gräber der Awarenzeit. Studien zur Archäologie der Awaren, 4: Awarenforschungen, 1, 135–250.
Garam, É. (1995). Das awarenzeitliche Gräberfeld von Tiszafüred. Budapest.
Preda, C. (1980). Callatis. Necropola romano-bizantina. Bucuresti: Editura Academiei Republicii Socialiste România.
Török, G. (1975). The Kiskörös Pohibuj-Mackó-Dülö Cemetery. Avar finds in the Hungarian National Museum, 1, 283–304.
Vágó, E. B., Bóna, І. (1976). Die Gräberfelder von Intercisa. Der spätrömische Südostfriedhof. Budapest.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ярослав Володарець-Урбанович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
