Археологічні дослідження трипільського поселення Спас
Ключові слова:
енеоліт, Трипілля, Гава Голігради, археологічна пам’ятка, фортифікація, житло, кераміка, кремінь, доба бронзи, доба раннього заліза.Анотація
Подано результати археологічних досліджень на укріпленій двошаровій пам’ятці доби енеоліту та пізньої бронзи – раннього заліза поблизу с. Спас Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. Зазначено, що під час робіт на поселенні здійснено заміри валу та рову, зроблено три зачистки урвища на південному краю мису й закладено три шурфи. У шурф 1 зафіксовано залишки споруди – площадку 1. Простежено один з її торців (на це вказують обриси розчищених решток та орієнтація відбитків колотої деревини на обмазці). Визначено ширину площадки – приблизно 4 м (можливо, вона була більша, але стан збереженості не дає змоги це простежити). Вказано, що довжину встановити неможливо, оскільки більша частина споруди знищена урвищем. Елементів інтер’єру не простежено. Зауважено, що обмазка на об’єкті не містить домішок. Підсумовано, що площадка являла собою залишки житлової споруди. Поруч із житлом зафіксовано яму 1 округлої форми. Простежено, що в гумусному заповненні ями 1 на різних глибинах траплялися фрагменти кераміки, обмазки, вугликів, уламки каменю й опоки, зернотерка з пісковику. Зауважено, що знахідки залягають у кілька шарів, імовірно, яму заповнювали поступово. Помітно два прошарки, які містять дрібні вуглики, а частина крем’яних і керамічних знахідок з ями були під дією вогню. Подано опис та зображення знахідок з об’єктів. Зазначено, що керамічний матеріал із житла, культурного шару та ями, зокрема форми посуду, дає змогу визначити відносну хронологію об’єктів – це етап Трипілля ВІ–ВІІ (заліщицька група). Аналогії до форм посуду віднайдено на заліщицьких пам’ятках Заліщики, Бучач, Городниця над Дністром, Капустинці й ін.
Зазначено, що об’єктів доби пізньої бронзи – раннього заліза при шурфуванні не виявлено, простежено лише відповідний культурний шар, насичений фрагментами кераміки культури Гава Голігради.
Посилання
Клочко, В. І. (2004). Металургія трипільської культури. В Енциклопеція трипільської цивілізації, 1. Київ, 219–222.
Конопля, В. (1998). Класифікація крем’яної сировини заходу України. Львівський історичний музей. Наукові записки, 7, 139–157.
Конопля, В. (2005). Поселення трипільської культури Вікторів I. В Garbacz, A., Kuraś, M. (ред.). Kultura Trypolska. Wybrane problemy (c. 71–99). Stalowa Wola, 99 p.
Конопля, В., Гавінський, А. (2012). Знахідки кам’яних і кременевих виробів з околиць Бару на Вінниччині. Волино-Подільські археологічні студії, 3, 130–136.
Крушельницька, Л. І. (1981). Звіт про роботу Івано-Франківської договірної експедиції за 1981 р. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 47 арк.
Крушельницька, Л. І. (1985). Звіт про польові дослідження Косівської і Надвірнянської госпдоговірних експедицій в Івано-Франківській області у 1984 р. Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 62 арк.
Крушельницька, Л. І. (1991). Солеварний центр біля с. Лоєва Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині, 16–17.
Крушельницька, Л. І. (1993). Нові пам’ятки культури Гава-Голігради. Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра, Прип’яті, 56–122.
Крушельницька, Л. (2010). Археологічні дослідження в селі Спас. Коломия, 20 с.
Кочкін, І. Т. (1992). Деякі підсумки досліджень трипільського поселення Хом’яківка І. Нові матеріали з археології Прикарпаття та Волині, 2, 26–28.
Риндіна, Н. В. (2004). Металообробне виробництво трипільської культури. В Енциклопеція трипільської цивілізації, 1. Київ, 223–260.
Схема планування території. Охорона нерухомих об’єктів культурної спадщини. Івано-Франківська область. (2015). Київ, 363 с.
Ткачук, Т., Кочкін, І. (2009). Етап ВI–BII Трипільської культури у Верхньому Подністров’ї. Rocznik Przemyski, 45, 15–40.
Ткачук, Т., Фурманек, М. (2011). Фортифікація культури Трипілля-Кукутень. Замки України: дослідження, збереження, використання, 74–81.
Ткачук, Т. (2016). Деякі висновки досліджень на північно-західному кордоні культури Кукутень-Трипілля. Галич і Галицька земля: досвід і проблеми збереження і історико-архітектурної спадщини середньовічних міст в Україні і Європі. Матеріали міжнародної конференції, 28 жовтня 2016, Галич, 43–57.
Ткачук, Т. (2018). Контакти енеолітичних культур та їх локальних груп на територіях Прикарпаття, Західного Поділля і Волині. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 22, 54–90. https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-54-90
Черныш, Е. К. (1962). Неолит и энеолит юга европейской части СССР. Материалы и исследования по археологии СССР, 102, 1–85.
Яковишина, Я. (2023). Археологічна карта пам’яток етапу Трипілля ВІ–ВІІ у Середньому та Верхньому Придністер’ї. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 27, 95–131. https://doi.org/10.33402/mdapv.2023-27-95-131.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Яна Яковишина, Марія Войтович, Максим Мельничук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
