Дослідження багатошарової пам’ятки Кавсько І на Стрийщині у 2024 році
Ключові слова:
Прикарпаття, мезоліт, енеоліт, доба бронзи, культура лійчастого посуду, культура шнурової кераміки, археологічні дослідження, курган, поселення.Анотація
Подано результати археологічних досліджень експедиції Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, здійснених у 2024 р на території пам’ятки Кавсько І Стрийського р-ну Львівської обл. Зазначено, що пункт відкрито під час робіт, які провела експедиція Львівського історичного музею під керівництвом К. Бернякович у 1956–1957 рр. У результаті чого досліджено шість насипів, два з яких до сьогодні трактовано як поселення КШК. Вказано, що подальші дослідження відбувалися наприкінці 1980-х років (експедиція Л. Мацкевого) та у 2015 р. (експедиція П. Макаровича). Констатовано, що вагомий результат останніх – проведення геомагнітного сканування частини нововідкритих курганів. Вказано, що під час минулорічних польових досліджень перевірено стан збереження пам’ятки, закладено три розвідкові шурфи у двох природних зонах, на яких розташований пункт – на території Дрогобицької височини та Верхньодністерської алювіальної рівнини. Один шурф зроблено в першій природній зоні на території міжкурганного простору, поряд із курганом 158, тут зафіксовано культурний шар, що складається із фрагментів кераміки КШК.
Припущено, що саме населення цієї культури спричинилося до спорудження кургану 158. Шурф 2 закладено в межах долини р. Ступниці, неподалік повністю розораного кургану 156. Констатовано, що в цьому місці культурний шар повністю зруйнований до рівня материка внаслідок оранки. Шурф 3 розташовано на південь від попереднього, у ньому виявлено слабо насичений артефактами культурний шар потужністю до 0,2 м. Звернено увагу на те, що керамічні знахідки через несприятливі умови зберігання повністю розклалися. До наукового обігу введено випадкову знахідку кам’яної свердленої сокири, що зберігається в місцевому сільському музеї.
Після польових досліджень здійснено опрацювання колекції артефактів з досліджень К. Берняковича в Кавську, що зберігаються у Стрийському краєзнавчому музеї «Верховина». На основі польових досліджень і проведеного аналізу матеріалів із музею встановлено, що інтерпретація пам’ятки як поселення КШК помилкове – тут наявні кургани КШК, споруджені на залишках поселення КЛП, матеріал якої домінує, а також наявні окремі артефакти періоду мезоліту. На основі аналізу колекції виснувано, що залишки культурного шару, зафіксованого в шурфі 3, утворився під час функціювання поселення КЛП.
Посилання
Александровський, О., Мацкевой, Л. (1991). Дослідження Прикарпатської бюджетної експедиції. Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині, 7–9.
Бернякович, К. (1957). Отчет о работе Прикарпатской археологической экспедиции Львовского гос. исторического музея в 1956 г. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. 1956/13. 22 c., LXVIII табл.
Бернякович, К. (1958). Отчет о работе Прикарпатской археологической экспедиции Львовского гос. исторического музея в 1957 г. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. 1957/30. 20 c., XX табл., 4 креслення.
Бернякович, К. (1959). Роботи Прикарпатської археологічної експедиції в 1956–1957 рр. Археологічні роботи музею в 1952–1957 рр. Львів, 29–42.
Войтович, М. (2012). Культура шнурової кераміки на Українському Прикарпатті: пам’ятки типу Кавсько-Колпець. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 16, 141–154.
Войтович, М. М. (2019). Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття. Сіверщина в історії України, 12, 84–91.
Войтович, М. (2022). Поселення культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я: стан і перспективи досліджень. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 26, 32–56. https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-32-56
Войтович, М. М. (2025). Колекція артефактів з археологічних досліджень пам’ятки Кавсько І на Львівщині: склад і культурна атрибуція. В І. В. Скільський, Н. А. Смірнов, О. В. Ротар (ред.), Музейний простір: природа, історія, культура. Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції (16 травня 2025 року, м. Чернівці). Чернівці, 110–115.
Конопля, В. (1996). Кам’яні свердленні сокири з курганного могильника культури шнурової кераміки біля с. Раделичі. Археологічні дослідження на Львівщині у 1995 р. Львів: ФІРА-люкс, 28–34.
Крушельницька Л., Мацкевой Л., Свєшніков І., Попович І., Балагурі Е., Герета І. (1982). Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза (Т. 2). Київ: Наукова думка. 193 с.
Мацкевой, Л. Г. (1988). Звіт про дослідження у Львівській, Волинській і Тернопільській областях у 1987 році. Науковий архів Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Оп. 2. Од. зб. 1152. Львів, 65 арк.
Мацкевий, Л., Козак, В. (2009). Старожитності Дрогобицького передгір’я. Львів; Дрогобич: видавець Святослав Сурма, 184 с.
Назарук, М. М. (ред.). (2018). Львівська область: природні умови та ресурси. Львів, 592 с.
Пилипович, О. В., Ковальчук І. П. (2017). Геоекологія річково-басейнової системи верхнього Дністра. Львів; Київ, 284 с.
Свєшніков, І. (1959). Археологічні роботи Львівського історичного музею в 1952–1957 рр. Археологічні роботи музею в 1952–1957 рр. Львів, 3–27.
Свєшніков, І. (1974). Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери. Київ: Наукова думка, 208 с.
Свєшніков, І. К. (1977–1980). Бронзова доба Прикарпаття і Волині. Науковий архів Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України. Оп. 2. Од. зб. 632. Львів, 328 арк.
Цись, П. М. (1962). Геоморфологія УРСР. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 224 с.
Bernjakovič, K. (1959). Sídliště lidu se šnurovou keramikou na Horním Dněstru a Sanu. Archeologické Rozhledy, 11/5, 692–698.
Jarosz, P. (2016). Kultura ceramiki sznurowej na Wyżynie Lubelskiej i terenach przyległych. Іn P. Jarosz, J. Libera, P. Włodarczak (Еds.). Schyłek neolitu na Wyżynie Lubelskiej. Kraków, 475–505.
Łanczont, M., Hołub B. (2011). Rzeźba i środowisko pryrodnicze Wyżyny Drohobyckiej. In Machnik J., Pawliw D., Petehyrycz W. Prahistoryczne kurhany we wsi Haji Nyżni koło Drohobycza. Kraków, Annex 1. 161–176.
Machnik, J. (1961). Problem osad kultury ceramiki sznurowej w dorzeeczu górnego Sanu i Dniestru. Acta Archeologica Carpatica, 19, 209–218.
Machnik, J. (1966). Studia nad kulturą ceramiki sznurowej w Małopolsce. Wrocław; Warszawa; Kraków, 266 s.
Machnik, J., Pavliv, D., Petehyryč, V. (2006). Results of the archeological field survey on the Sambir Upland. In K. Harmata, J. Machnik, L. Starkel (Eds.), Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dniester Catchment from Neolithic to Early Medieval Period (T. 3, part 1, p. 126–142). Kraków.
Makarowicz, P., Kochkin, I., Niebieszczański, J., Romaniszyn, J. Cwaliński, M., Staniuk, R., Lepionka, H., Hildebrandt-Radke, I., Panakhyd, H., Boltryk, Y., Rud, V., Wawrusiewicz, A., Tkachuk, T., Skryniecki, R., Bahyrycz, C. (2016). Catalogue of Komarów Culture Barrow Cemeteries in the Upper Dniester Drainage Basin (former Stanisławów province). Poznań, 532 p.
Niezabitowska-Wiśniewska, B. Wiśniewski, T. (2022). Another piece of the puzzle – Barrow III of the Corded Ware culture at Site no. 3 in Ulów, in Middle Roztocze. Sprawozdania Archeologiczne, 74/2, 189–225. https://doi.org/10.23858/SA/74.2022.2.3087
Sulimirski, T. (1968). Corded Ware and Globular Amphorae north-east of the Carpathians. London: University of London, 227 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Марія Войтович, Яна Яковишина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
