Поселення ранньозалізного віку Розваж-Кошара – пам’ятка хорівського горизонту могилянської групи і милоградської культури в середній течії річки Горинь
Ключові слова:
ранньозалізний вік, могилянська група, милоградська культура, скіфський період, Розваж-Кошара, кераміка, серпАнотація
Опубліковано матеріали ранньозалізного віку, отримані під час археологічних розкопок на багатошаровій пам’ятці в с. Розваж Острозької територіальної громади Рівненської обл. в ур. Кошара у 2005 р. і 2007 р. Сумарно було розкрито 616 м², і виявлено 63 об’єкти, 14 з яких на підставі знахідок можна віднести до ранньозалізного віку.
Керамічну колекцію стилістично поділено на дві окремі вибірки, які віднесені до могилянської групи і милоградської культури. Встановлено, що кількісно перша вдвічі переважає другу (132:65 екз.).
Констатовано, що матеріали з поселення становлять наукову цінність у двох аспектах: це опорна репрезентація окремого культурного горизонту могилянської групи в контексті регіональної схеми культурного розвитку, та внесок у розкриття питання можливого взаємозв’язку могилянської групи з милоградською культурою.
Виділено характерні риси цього комплексу могилянської групи: домінування перлинного орнаменту на горщиках і мисках та значна частка перлин витиснених ззовні всередину ямками видовженої форми; значна частка мисок з широкими, часто орнаментованими бортами; різкий перелам плічок і високі упори на вушках у черпаків. Зазначено, що комплекс поселення Розваж-Кошара кардинально відрізняється від матеріалів горизонту Могиляни-Монастирок і має деякі паралелі з горизонтом Нетішинських зольників, але при цьому й суттєві відмінності, які дають підстави для висновку, що поселення Розваж-Кошара репрезентує окремий культурний горизонт у межах могилянської групи. За локацією найяскравішого угруповання пам’яток цього горизонту біля с. Хорів, досліджених у 1970-х роках, його запропоновано назвати хорівським і на підставі аналогій можна датувати другою половиною VII – початком VI ст. до н. е.
Вказано, що переконливих підстав вважати комплекс милоградської культури з поселення Розваж-Кошара синхронним із могилянським немає. Спостережено, що кераміка милоградської культури загалом вирізняється одноманітністю і наразі не піддається періодизації, а велика її вибірка з пам’ятки в Розважі формує джерельну базу для подальшого порівняння з іншими комплексами. Закцентовано на тому, що про ймовірність горизонтальних зв’язків із могилянською групою свідчать деякі опосередковані факти: наявність у досліджуваному районі поховань, датованих ранньоскіфським часом, часте віднайдення в обмеженому просторі матеріалів обох культур і наявність зразків перлинної орнаментації на милоградській кераміці.
Посилання
Бардецький, А. (2021). Парне поховання милоградської культури Бродівське на Острожчині. Острозький краєзнавчий збірник, 13, 254–281.
Бардецький, А., Нечитайло, П. (2023). Ранні матеріали з розкопу 1 у м. Полонне. Археологічні дослідження в Україні 2022, 274–278.
Бардецький, А. Б., Пшеничний, Ю. Л. (2024). Комплекс могилянської групи ранньозалізного віку з багатошарової пам’ятки Дубно – Острів Дубовець. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 28, 222–244. https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-222-244
Бардецький, А. Б., Самолюк, В. О. (2020). Кремаційний могильник ранньозалізного віку Монастирок-2 на Волині. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 41, 95–110. https://doi.org/10.15584/misroa.2020.41.7
Бунятян, К. П., Позіховський, О. Л. (2011). Поселення городоцько-здовбицької культури неподалік Острога. Археологія, 3, 82–101.
Воронцов, Д., Скорый, С. (2012). Андрушевский курган. Revista Arheologică, serie nouă, VIII, 1–2, 137–153.
Гершкович, Я. П., Куштан, Д. П. (2023). Нові матеріали до вивчення раннього залізного віку Південної Волині (верхня течія річки Горинь). Археологія і давня історія України, 1(46), 127–145. https://doi.org/10.37445/adiu.2023.01.07
Дараган, М. Н., Подобед, В. А. (2019). Новые исследования в Жаботине. Археологія і давня історія України, 2(31), 268–286.
Кухаренко, Ю. В. (1958). Из материалов разведок на Волыни. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры, 72, 84–87.
Липко, С. А. (1982). Старожитності верхів’я р. Случ. Археологія, 41, 83–90.
Пелещишин, М. А., Позіховський, О. Л. (1986). Охоронні розкопки поселення VIII–VII ст. до н. е. поблизу с. Хорів на Горині. Археологія, 53, 87–91.
Пефтіць, Ю. Б. (2017). Керамічний посуд і проблема генези культури. В Е. А. Кравченко (ред.). Хотівське городище (новітні дослідження). Київ.
Позіховський, О. Л., Бардецький, А. Б. (2009). Охоронні дослідження багатошарового поселення у с. Розваж на Рівненщині. Археологічні дослідження в Україні 2008, 236–239.
Позіховський, О. Л., Самолюк, В. О. (2009). Розкопки багатошарового поселення в с. Розваж на Рівненщині. Археологічні дослідження в Україні 2006–2007, 273–275.
Самолюк, В. О. (2004). Пам’ятки типу «Могилян»: проблеми культурно-хронологічної атрибуції. Вісник Нетішинського краєзнавчого музею, 2–3, 135–147.
Самолюк, В. О. (2005). Зольник могилянської групи поблизу м. Нетішин В В. В. Отрощенко (ред.), На пошану Софії Станіславівни Березанської: збірник наукових праць. Київ: Шлях, 302–319.
Тереножкін, О. І. (1965). Пам’ятки скіфів-орачів в Південному Поліссі, Археологія, XIX, 26–35.
Фіалко, О. Є., Болтрик, Ю. В. (2003). Напад скіфів на Трахтемирівське городище. Київ: Корвін-Пресс.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Бардецький
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
