Поселення лежницької групи ранньоскіфського часу біля села Карів у Західному Побужжі
Ключові слова:
археологія України, ранньозалізний час, передскіфський час, скіфський час, висоцька культура, милоградська культура, лужицька культура, лежницька група, міжкультурні зв’язки, кераміка, прикраси.Анотація
Вперше до наукового обігу введено матеріали з поселення ранньоскіфського часу, здобуті Карівською археологічною експедицією Львівського національного університету ім. І. Франка та КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» (м. Винники Львівської обл.) у результаті досліджень 2017–2021 рр. біля с. Карів Шептицького р-ну Львівської обл.
Зазначено, що поселення розміщене на правому березі р. Солокії – лівої притоки Західного Бугу, його територія охоплює незначні піщані підвищення першої надзаплавної тераси. Внаслідок розкопок відкрито 32 об’єкти, у 6 з яких виявлено археологічний матеріал ранньозалізного часу.
Простежено, що всі знахідки мають прямі аналогії із предметами матеріальної культури лежницької групи пам’яток. Звернено увагу на окремі фрагменти керамічних виробів, притаманні іншим культурам, зокрема милоградській. Зауважено, що їхня наявність на території лежницької групи свідчить про певні зв’язки останньої з населенням лісових районів Полісся. Водночас констатовано, що обмежений обсяг матеріалу унеможливлює з’ясування загалом сутності цих зв’язків: чи це була торгівля, чи якесь фізичне перебування представників милоградської культури в ареалі лежницької групи, – сказати важко. Досі чітко виділених милоградських комплексів західніше р. Стир не було виявлено.
Особливу увагу приділено характеристиці бронзових прикрас, що походять із культурного шару пам’ятки. Вказано, що це цвяхоподібна (грибоподібна) сережка й окуляроподібна підвіска, що складається із трьох елементів: більшої підвіски, до якої симетрично прикріплено дві менші. Встановлено, що цвяхоподібні сережки набули масового поширення на Правобережжі та Поділлі не раніше початку VI ст. до н. е., що в комплексі з керамічними виробами дає змогу окреслити приблизну хронологію поселення у Карові в межах періодів HaC–HaD (початок VIII – кінець VI ст. до н. е.) за центральноєвропейською хронологічною шкалою М. Траксіла. Водночас стверджено, що період побутування окуляроподібної підвіски охоплює широкий хронологічний діапазон (друга половина III тис. до н. е. – початок II тис. н. е), а оскільки такого роду прикраси перебували у використанні в низці археологічних культур, то це унеможливлює навіть приблизне датування знахідки.
Посилання
Бандрівський, М. (1994). Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи. Львів.
Бандрівський, М. (2014). Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи – на початку доби раннього заліза. Львів.
Баюк, В., Конопля, В., Погоральський, Я. (2020). Керамічний комплекс поселення Хрінники I (За матеріалами досліджень 2019 року). Старий Луцьк, 17, 209–244.
Бугай, П., Ковальський, Я., Конопля, В. (2020). Нові знахідки бронзових прикрас ранньоскіфського часу з Надбужанщини. Львівський археологічний вісник, 5, 154–157.
Войцещук, Н., Павлів, Д. (2011). Горизонт ранньозалізного часу пам’ятки Грушів II на Львівщині. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 15, 299–319.
Егорейченко, А. (1991). Очковидные подвески на территории СССР. Советская археология, 2, 171–181.
Ильчишин, В. (2016). Кубки «Белозерского типа» в керамическом комплексе высоцкой культуры. Culturi, procese și contexte în arheologie, Volum omagial Oleg Levițki la 60 de ani, 174–177.
Канивец, В. (1951). Отчет о раскопках Высоцкого могильника в 1951 году. Науковий архів ІА НАН України, ф. 1749, спр. 1951/15-б.
Клочко, Л. (2016). Декоративні елементи жіночого вбрання на землях Правобережної Скіфії. Археологія і давня історії України, 2 (19), 103–113.
Ковальський-Білокрилий, Я., Конопля, В. (2025). Нові скарби прикрас скіфського часу з Надбужанщини. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 41, 64–85.
Козак, Д., Павлів, Д. (1999). Могильник ульвівецького типу поблизу с. Городок на Волині. Археологія, 3, 71–81.
Крушельницкая, Л. (1971). Памятники раннежелезного времени в верховьях Западного Буга. Советская археология, 3, 58–66.
Крушельницька, Л. (1974). Памʼятки могилянського типу. Археологія, 13, 11–24.
Крушельницька, Л. (1976). Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. Київ.
Крушельницька, Л. (1993). Черепинсько-лагодівська група пам’яток. Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті, під ред. Лариси Крушельницької. Київ, 158–239.
Лошенков, М. (2011). Городища милоградской культуры территории Беларуси. Минск.
Онищук, Я., Сидорович, В., Гринчишин, Б. (2017). Звіт про археологічні дослідження могильника римського часу Карів I у Західному Побужжі в 2017 році. Науковий архів ІА НАН України. Київ.
Онищук, Я., Сидорович, В. (2019). Звіт про археологічні дослідження могильника римського часу Карів I у Західному Побужжі в 2019 році. Науковий архів ІА НАН України. Київ.
Онищук, Я., Сидорович, В. (2020). Звіт про археологічні дослідження могильника римського часу Карів I та кремаційного поховання у с. Речичани Львівської області у 2020 році. Науковий архів ІА НАН України. Київ.
Онищук, Я., Сидорович, В., Слюсар, Д. (2021). Звіт про археологічні дослідження пам’ятки Карів XIII Червоноградського району Львівської області у 2021 році. Науковий архів ІА НАН України. Київ.
Онищук, Я. (2022). Дослідження могильника римського часу Карів І у Західному Побужжі в 2019–2020 роках. Археологія і давня історія України, 1, 141–154.
Осаульчук, О., Чорний, А., Сало, Б. та ін. (2012). Археологічні обстеження території Сокальського району у 2012 р. Науковий архів НДЦ «Рятівна археологічна служба». Львів.
Павлів, Д. (1993). Нові пам’ятки «лужицької» культури на заході України. Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті, під ред. Лариси Крушельницької. Київ, 11–56.
Павлів, Д. (2004). Тяглівський могильник (до праісторії Белза та його околиць). Белз і Белзька земля, 1, 41–51.
Петренко, В. (1978). Украшения Скифии (VII–III в. до н. е.). Москва.
Полит Б. (2010). Гвоздевидные серьги с территории Украины и Польши. Боспорские чтения, XI, 356–362.
Свєшніков, І. (1971). Памʼятки милоградської культури в басейні р. Горинь. Археологія, 2, 68–80.
Сидорович, В. (2020). Окуляроподібна підвіска з могильника Карів I. Львівський археологічний вісник, 5, 151–153.
Сілаєв, О., Ільчишин, З. (2019). Нові матеріали ранньоскіфського часу в долині річки Луга. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 23, 154–182.
Стрельник, М., Хомчик, М. (2007). Глиняні диски-листи для випічки (II тис. до н. е. – I тис. н. е.). Археологія, 2, 26–31.
Теліженко, С., Ткач, В. (2022). Різночасові пам’ятки поблизу села Ратнів на Волині. Дослідження 2014 року. Київ.
Blajer, W. (2001). Skarby przedmiotów metalowych z epoki bra̜zu i wczesnej epoki żelaza na ziemiach polskich. Kraków.
Dąbrowski, J. (1997). Epoka brązu w północno-wschodniej Polsce. Białystok.
Gawlik, А. (2009). Elementy miłogradzkie w środowisku kultury łużyckiej Polski południowo-wschodniej. Tarnobrzeska kultura łuzycka – Żródła i interpretacje, 177–189.
Gądzikiewicz, M. (1954). Wybrane zagadnienia z badań nad kulturą grobów kloszowych. Wiadomości archeologiczne, XX (2), 134–177.
Moskwa K. (1976). Kultura łużycka w Południowo-Wschodniej Polsce. Rzeszów.
Polit, B. (2010). Kilka uwag o kolczykach gwozdziowatych z obszru Pollski. Наукові студії: Збірник наукових праць, 3, 61–81.
Sulimirski, T. (1931). Kultura Wysocka. Kraków.
Szaraniewicz, I. (1900). Cmentarzyska przedhistoryczne w Czechach i Wysocku w powiecie brodzkim, odkryte w 1895, 1896 i 1897. Teka konserwatorska, 2, 1–30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Денис Слюсар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
