Поселення першої половини I тисячоліття поблизу села Селище Чернівецької області
Ключові слова:
черняхівська культура, поселення, римський час, Середнє Подністров’я, археологічні розвідки, кераміка, амфора.Анотація
Подано результати розвідкових досліджень околиць с. Селище Дністровського р-ну Чернівецької обл. – території, розташованої між добре вивченими осередками черняхівської культури біля Комарова та Бузовиці. На основі опрацювання архівних даних, топографічних спостережень і польових робіт 2023 р. локалізовано три поселення першої половини I тис. н. е.: Селище-Обийник, Селище-Бурдюги (Бурдюк) та нововиявлене Селище 1–2023. Для перших двох пам’яток уточнено межі та внутрішню структуру, визначено окремі концентрації матеріалу й визначено різний рівень зосередження археологічного матеріалу на окремих ділянках. Зазначено, що зібрані матеріали охоплюють черняхівську кружальну кераміку, ліпні фрагменти раннього залізного віку, поодинокі трипільські уламки й імпортну амфорну тару.
Особливу увагу приділено амфорним фрагментам, які є основними для датування поселень і відтворення міжрегіональних контактів. Вказано, що амфори типу Форлімпополі, які виготовляли на Півночі Італії наприкінці І – у III ст. н. е., мають прямі аналогії в матеріалах Комарова і дають можливість датувати частину знахідок серединою III ст. Констатовано, що фрагменти вузькогорлих посудин групи Шелов D/F охоплюють період від початку III до другої половини IV ст. н. е. і вказують на сталі зв’язки з дунайсько-чорноморським регіоном у пізньоримський час; інші амфорні стінки, хоч і не визначені типологічно, належать до римсько-ранньовізантійської традиції та відображають ширше залучення місцевих спільнот до системи обмінів.
Зауважено, що просторово-топографічний аналіз із використанням ГІС показує, що заселення могло формуватися уздовж малих водотоків у вигляді ланцюгової структури. Висунуто припущення, що в межах таких поселень існували окремі функційні зони: житлові, господарські та, можливо, ремісничі майданчики. Стверджено, що сукупність одержаних даних дає змогу розглядати околиці Селища як важливу ланку в поселенській мережі Середнього Подністров’я римського часу, що відіграла помітну роль у регіональних культурно-економічних зв’язках.
Посилання
Диденко, С. (2017). Новые данные о находках римских амфор в черняховской культуре. Дриновський збірник, 10, 25–33.
Діденко, С. (2017). Італійські амфори як ще один аспект «комарівського феномену». В А. Скиба, С. Горбаненко (ред.), Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко (87–96). Київ: ІА НАН України.
Діденко, С. (2018). Античний керамічний імпорт у черняхівській культурі на території України: дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук: 07.00.04 – археологія; НАН України, Ін-т археології. Київ, 438 с.
Махно, Е. (1960). Памятники черняховской культуры на территории УССР. Материалы и исследования по археологии СССР, 82, 9–83.
Мелюкова, А. (1953). Памятники скифского времени на Среднем Днестре. Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры, 51, 40–56.
Мелюкова, А. (1958). Памятники скифского времени на Среднем Днестре. Материалы и исследования по археологии СССР, 64, 5–102.
Никитина, Г. (1964). Поселения черняховской культуры на Среднем Днестре. Советская археология, 2, 140–150.
Пассек, Т. (1950). Отчёт о работе трипольской (Днестровкая) археологической экспедиции в 1950 г. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України.
Петраускас, О., Осаульчук, О. (2023). Десять років досліджень в Комарові: підсумки та перспективи. В К. Підгурець, В. Корнієнко, І. Зотов (ред.), Готський шлях: спільна історична реконструкція та віртуальна подорож в минуле (с. 28–56). Володимир.
Черниш, О. (1950). Звіт про роботу Дністрянської експедиції Львівського відділу Інституту Археології АН УРСР в 1950 р. Науковий архів Інституту археології НАН України. 1950.
Черниш, О. (ред.). (1981). Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині Кам'яного віку. Київ: Наукова думка.
Шишкін, Р. (1999). Господарсько-екологічна модель черняхівської культури (за матеріалами Середнього Подніпров’я). Археологія, 4, 129–139.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дмитро Мостовий

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.