Горизонт ранньозалізного часу пам’ятки Добростани ІІ в басейні річки Верещиця
Ключові слова:
ранньозалізна доба, Добростани, об’єкти, керамічний комплекс, контактна зона, локальна група.Анотація
Розглянуто багатошарову пам’ятку Добростани ІІ, досліджену у 2004–2005 рр. на трасі проєктованої автомобільної дороги Краковець–Львів. Вказано, що вона розташована на південний схід від с. Добростани Яворівського р-ну Львівської обл. і займає південну ділянку мису над заболоченою заплавою потоку Добростанка, правого допливу р. Верещиці. Встановлено, що геоморфологічно ця територія належить до південних схилів Янівського Розточчя, перерізаного долиною р. Верещиці.
На пам’ятці Добростани ІІ вивчено площу понад 600 м2 і зафіксовано матеріали й об’єкти межановіцької культури, ранньозалізного часу та раннього середньовіччя.
Констатовано, що найінтенсивнішим виявився горизонт ранньозалізного часу. Відкрито шість об’єктів, розташованих спорадично. Встановлено, що об’єкти 2, 7, 8, 9, 10 – це невеликі вогнищеві ями; найцікавіший – об’єкт 1 (напівземлянка), який мав округлу у плані форму діаметром 3,7 м і глибину 1,3 м. На долівці виявлено розташування вогнища, скупчення кераміки, сліди периметральних стін, ями від стовпів.
Зазначено, що комплекс кераміки з об’єктів і культурного шару, який складався із горщиків, мисок-чаш, ваз та великої кількості «дисків» – форм для випікання, має аналогії в черепинсько-лагодівській групі й тарнобжеській лужицькій культурі. Зауважено, що територія, де розташована пам’ятка Добростани, була частиною контактної зони між культурами полів уранових поховань і культурами циркумпонтійського кола.
Споруди і матеріали ранньозалізного горизонту пам’ятки Добростани ІІ датовано VII–V ст. BC і віднесено до локальної групи зі змішаними культурними рисами.
Здійснено порівняльний аналіз матеріалів із горизонтів ранньозалізного часу пам’яток Добростани І і Добростани ІІ, що показав їхню технологічну та типологічну ідентичність. Відповідно до цього, а також особливостей геоморфологічних умов їхнього розташування, виснувано, що пункти Добростани І і Добростани ІІ – це одна пам’ятка.
Посилання
Войцещук, Н., Павлів, Д. (2011). Горизонт ранньозалізного часу пам’ятки Грушів ІІ на Львівщині. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 15, 299–319.
Козак, Д. Н., Павлів, Д. Ю. (2010). Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині. Археологія і давня історія України, 2, 71–95.
Конопля, В. (1999). Дослідження поселення висоцької культури Глиниці-І на Яворівщині. Львівський археологічний вісник, 1, 144–147.
Кравчук, Я., Зінько, Ю. (2018). Рельєф Львівської області. В Я. Кравчук (ред.), Львівська область: природні умови та ресурси. Львів, 55–85.
Крушельницька, Л. І. (1973). Поселення висоцької культури. Археологія, 11, 27–38.
Крушельницька, Л. І. (1976). Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. Київ.
Крушельницька, Л. І. (1993). Черепино-лагодівська група пам’яток. В Л. І. Кришельницька (ред.), Пам’ятки гальштатського періоду межиріччя Вісли, Дністра і Прип’яті. Київ, 158–238.
Крушельницька, Л. І. (2006). Культура Ноа на землях України. Львів.
Павлів, Д., Петегирич, В. (2005). Стародавні поселення біля Рулевого та Добростан на Яворівщині. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України в 2004 р. Інформаційний бюлетень, 37–40.
Павлів, Д., Петегирич, В. (2009). Доісторична пастуша будівля – «стая» з Добростан. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 13, 102–111.
Павлів, Д., Петегирич, В., Принада, І., Гавінський, А. (2006). Археологічні відкриття на трасі будівництва автостради Краковець–Львів. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України у 2005 р. Інформаційний бюлетень, 47–49.
Павлів, Д., Петегирич, В., Коропецький, Р. (2020). Нововідкриті пам’ятки доби бронзи у Яворівському районі Львівської області. In M. Dębiec, T. Saile (Eds.), Ab plantibus usque ad montes. Studia archaeologica Andreae Pelisiak sexagesimum quintum annum vitae oblata. Collectio Archaeologica Ressaviensis. Rzeszów, 559–579.
Попович, І. (2006). Закарпаття за доби раннього заліза. Краків; Львів.
Рудий, В. (1999). Дослідження в Молошковичах. Львівський археологічний вісник, 1, 187–190.
Стрельник, М. О., Хомчик, М. А. (2007). Глиняні диски – листи для випічки (ІІ тис. до н. е. – І тис. н. е.). Археологія, 2, 26–31.
Adamik, J., Burghardt, M. (2011). Osada tarnobrzeskiej kultury łużyckiej w Białobrzegach, pow. Łańcut, stanowisko nr 5, w świetle ostatnich badań. Materiały i sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXII, 117–167.
Chomentowska, B. (1989). Osada kultury łużyckiej grupy tarnobrzeskiej w Zawadzie gmina Połaniec, woj. Tarnobrzeskie w świetle dotyczasowych badań. W A. Barłowska, E. Szałapata (red.), Grupa tarnobrzeska kultury łużyckiej, 325–341.
Czopek, S. (1997). Osada grupy tarnobrzeskiej na stanowisku nr 5 w Bialobrzegach, woj. Rzeszowskie. Materiały i sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, XVIII, 29–75.
Czopek, S. (2007). Środkowoeuropejska rubież kulturowa – między wschodem a zachodem w epoce brązu i wczesnej epoce żelaza. W M. Dębiec, M. Wołoszyn (red.), U źródeł Europy Śrokowo–Wschodniej: pogranicze polsko-ukraińskie w perspektywie badań archeologicznych. Rzeszów, 109–125.
Czopek, S. (2022) Koniec łużyckiego świata. Materiały i sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, XLIII, 159–168.
Czopek, S., Machnik, J., Pasterkiewicz, W., Pawliw, D., Petehyrycz, W. (2016). Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza / Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича. Кraków.
Czopek, S., Trybała-Zawiślak, K., Войцещук, Н., Осаульчук, О., Bobak, D., Gȩbica, P., Яцишин, А., Pasterkiewicz, W., Павлів, Д., Петегирич, В., Połtowicz-Bobak, M., Wacnik, A. (2018). Przemiany kulturowo-osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahistorycznej i wczesnohistorycznej ekumeny / Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишні в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени. Rzeszów.
Dziȩgelewski, K., Godlewski, P. (2009). Wschodnie oddziaływania kulturowe na terytorium Zachodniej Małopolski we wczesnej epoce żelaza – żródła i interpretacje. W S. Czopek, K. Trybała-Zawiślak (red.), Tarnobrzeska kultura łużycka – żródła i interpretacje. Rzeszów, 191–223.
Gedl, M. (2004). Uwagi na temat sytuacji kulturowej w młodszej epoce brązu i w początkach epoki żelaza na wschód od bramy Przemyskiej. Rocznik Przemyski, XL, 2, Archeologia, 81–88.
Kłosińska, E. (2004). Osadnictwo ludności kultury łużyckiej nad środkowym Wieprzem w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza. W J. Libera, A. Zakościelna (red.), Przez pradzieje i wczesne średniowiecze. Lublin, 239–251.
Kłosińska, E. (2009). Sąsiedzi przez Roztocze. Kilka uwag na temat lubelskiego i tarnobrzeskiego wariantu kultury łużyckiej. W S. Czopek, K. Trybała-Zawiślak (red.), Tarnobrzeska kultura łużycka – źródła i interpretacje. Rzeszów, 139–155.
Moskwa, K. (1976). Kultura łużycka w Południowo-Wschodniej Polsce. Rzeszów.
Pavliv, D., Petehyrych, V., Koropetskyj, R. (2021). Sites of Bronze Age in the area of building of highway Krakovets–Lviv. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 25, 218–240. https://doi.org/10.33402/mdapv.2021-25-218-240
Szeptycka, J. (1925–1927). Sprawozdanie z poszukiwań w Tarnowicy, w pow. Jaworowskim (woj. Lwowskie) w gminie Bruchnal (włas. hr. Leona Szeptyckiego). Przegląd archeologiczny, III, 7–9, 213–215.
Szpunar, A., Szpunar, B., Kuś, M. (2009). Osada z wczesnej epoki żelaza w Gorzycach, pow. Tarnów, stan. 3, w świetle dotychczasowych badań. W S. Czopek, K. Trybała-Zawiślak (red.), Tarnobrzeska kultura łużycka – żródła i interpretacje. Rzeszów, 415–438.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дмитро Павлів, Володимир Петегирич
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
