Результати археологічних розкопок на Стрийському замку у 2023 році (попереднє повідомлення)

Анотація

Подано попередні результати перших археологічних досліджень Стрийського замку, проведених у 2023 р. Встановлено, що його нижня частина вціліла, тоді як верхню (надземну частину замкових споруд) розібрала австрійська влада після 1772 р. Двома розкопами відкрито окремі ділянки довгої дерев’яної споруди завширшки приблизно 5 м (ширина приміщень сягала 3,4 м, з імовірною галереєю завширшки 1,2–1,5 м зі східної сторони). Зазначено, що особливо цікаві елементи каркасу – поперечні балки, чотиригранні в перерізі, і такої ж форми (і теж дуже прецизійно обтесані до стану абсолютно рівної поверхні) бруси-лежні, бічна сторона яких становила 28–30 см, що мали стабілізувати конструкцію від поперечної деформації.

Простежено, що на найбільш ранніх етапах будівництва Стрийського замку широко використовували палі, з огляду на болотисту і заводнену місцевість. Зауважено, що ці глибоко вбиті у ґрунт (понад 4,1 м) дерев’яні палі все ж подекуди не витримували навантажень, про що свідчить «продавлення» ними, до того ж наскрізь, південної стяжки-розпорки. Спостережено, що при цьому верхні торці паль буквально надвоє розщепили товстий брус стяжки в цьому місці. Констатовано, що це могло статися або через постійне й сильне навантаження бічних стін споруди 1, або бути результатом динамічного навантаження (від роботи в цьому місці млина, людвисарні чи якогось механічного кування). Припущено, що цю суцільну – завдовжки понад 50–55 м – споруду, яка, судячи з усього, була збудована в XІV–XV ст., могли використовувати як казарму для тутешнього замкового гарнізону, і вважаємо, що саме її позначено на карті Стрийського замку Д. Гагерштайна 1778 р.

Також припущено, що, згідно з археологічними даними і писемними джерелами, ця довга дерев’яна споруда (казарма?) могла бути однією з будівель, які заклав тут у 30-х роках XV ст. власник Стрийського замку Заклік Тарло герба Топір і які завдяки перебудуванням проіснували до 1770-х років. Висловлено здогад, що після завершення функціювання цієї довгої казарми, майже впритул до неї був закладений фундаментний рів і вже в ньому не пізніше XV ст. було виведено муровану кладку нової дводільної мурованої споруди завдовжки приблизно 14 м, яка виконувала спершу роль арсеналу, а згодом – замкової та міської скарбниці і повністю була розкрита наступного польового сезону.

Вперше опубліковано численний та добре датований матеріал переважно XVI–XVII ст.: уламки керамічних і скляних посудин, брускову готичну цеглу, віконні скельця, фрагменти пишно декорованих ренесансових і ранньо-барокових кахлів, оздоблення каміну, палеозоологічні рештки, велику колекцію різнопрофільної цегли (зокрема клінкерного випалу), уламки цегли з покриття долівки, численні уламки ліпнини (зокрема з розписом), монети, мушкетні кулі, кулі до пістоля, залізне ядро до гармати, предмети особистої гігієни (зубні щіточки із зубочистками) та фрагменти порцелянових посудин. Зазначено, що колекція залізних предметів охоплює великі обценьки, фрагменти витих ланців, підковки для чобіт, фрагмент шпори, деталі коліщатого механізму мушкета, фрагмент кінської підкови, залізну виделку для м’яса та ін.

Стверджено, що матеріали з розкопок Стрийського замку, які вперше введено до наукового обігу, розширюють загальноприйняті уявлення про фортечне будівництво на українському Підгір’ї наприкінці середньовіччя і на початку доби модерну.

DOI: https://doi.org/10.33402/mdapv.2025-29-325-364