Археозоологічні дослідження середньовічного городища Угровськ
Ключові слова:
Русь, середньовіччя, Угровськ, кістки тварин, археозоологія, остеологія, тваринництво, мисливство, кухонні відходи.Анотація
Розглянуто кісткову колекцію тваринних решток, отриманих під час археологічних розкопок у 1996, 1997 і 1999 рр. на пам’ятці біля с. Новоугрузьке, яка є літописним середньовічним городищем Угровськ. Вказано, що вибірка теріологічного матеріалу становила 889 фрагментів, із яких визначити вдалося 696 екземплярів. На їхній основі встановлено видовий, статево-віковий і породний склад стада домашніх тварин, а також перелік диких видів, на яких здійснювалося полювання.
Зазначено, що матеріал має різний стан збереженості – на це вплинув чинник використання частини тварин у їжу. На кістках вивчено тафономічні впливи, залишені в археологічний період: сліди від гострих предметів, порізи і надрубування, погризи тваринами – собаками і мишами, а також сліди дії вогню, залишені як під час приготуванні їжі, так і від пожежі на городищі після його руйнування.
Матеріали після їхнього вивчення розділено на декілька категорій, залежно від способу потрапляння в культурний шар. Серед категорій визначено кухонні відходи, кістки хутряних звірів, залишки косторізного ремесла, рештки тварин, загиблих у військовій сутичці та випадкові знахідки кісток, які могли потрапити в заповнення з перевідкладених шарів.
Найбільше знайдено кісток, які належать до кухонних відходів. Відповідно зауважено, що основою м’ясного раціону мешканців пам’ятки були домашні види тварин, хоча відмічено наявність і диких мисливських видів.
Встановлено, що рештки коней, виявлених серед матеріалу, належали мінімум чотирьом особинам – тваринам, загиблим під час сутички, їхні кістки розташовувалися в частково порушеному анатомічному порядку і були обпалені.
Констатовано, що рештки косторізного ремесла та хутряних звірів нечисленні, проте їхня присутність вказує на розвиток ремесл і промислів на городищі.
Посилання
Аристов, Н. Я. (1866). Промышленность древней Руси. Санкт-Петербург: Типография Королева и К°, 325 с.
Бибикова, В. И. (1958). О некоторых отличительных чертах в костях конечностей зубра и тура. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологии, 63(6), 23–35.
Волох, А. М. (2022). Визначення віку мисливських звірів: науково-методичний посібник. Одеса: Олді плюс, 374 с.
Кублій, М. В. (2024). Біоархеологічні колекції Інституту археології НАН України. Каталог археозоологічних матеріалів. Київ: ІА НАН України, 202 с.
Літопис руський. (1989). Л. Є. Махновця (пер. з давньорус.), О. В. Мишанич (відп. ред.). Київ: Дніпро, XVI+591 с.
Мазурик, Ю. М., Остап’юк, О. Д. (1997). Звіт про археологічні розкопки біля с. Новоугрузька Любомильського району Волинської області в 1997 році. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1997/122.
Мазурик, Ю. М., Остап’юк, О. Д. (1999). Звіт про археологічні розкопки біля с. Новоугрузька Любомильського району Волинської області в 1999 році. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1999/116.
Мазурик, Ю. М., Панишко, С. Д., Остап’юк, О. Д. (1996). Звіт про археологічні розкопки біля с. Новоугрузьке Любомльського району Волинської області в 1996 р. Науковий архів Інституту археології НАН України, 1996/20.
Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). (2003). Київ: Шлях, 232 с., іл.
Сергєєва, М. С. (2011). Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі. Археологія і давня історія України, 5, 222–226.
Тимченко, Н. Г. (1972). К истории охоты и животноводства в Киевской Руси (Среднее Поднепровье). Київ: Наукова думка, 212 с.
Флерова (Нахапетян), В. Е. (2000). Рогообработка в Саркеле – Белой Веже: сырье и технология. В А. Д. Пряхин (ред.), Евразийская степь и лесостепь в эпоху раннего средневековья. Воронеж: ВГУ, 99–110.
Цалкин, В. И. (1956). Материалы для истории скотоводства и охоты в Древней Руси. Материалы и исследования по археологии СССР, 51. Москва: Издательство АН СССР, 185 с.
Цалкин, В. И. (1966). Древнее животноводство племен Восточной Европы и Средней Азии. Материалы и исследования по археологии СССР, 135. Москва: Наука, 159 с.
Balkwill, D. M. C., & Cumbaa, S. L. (1992). A Guide to the Identification of Postcranial Bones of Bos Taurus and Bison bison. Ottawa: Canadian Museum of Nature, 279 p.
Davis, S. J. M. (1987). The archaeology of animals. London: Routledge, 224 р.
Driesch, A. Von den. (1976). A guide to the measurement of animal bones from archaeological sites. Harvard: Harvard University. Peabody Museum Bulletin, I, 136 р.
Grant, A. (1982). The use of tooth wearasa guide to the age of domestic ungulates. In B. Wilson, C. Grigson, & S. Payne (Eds.), Ageing and sexing animal bones from archaeological sites. Oxford: BAR, 91–108.
Kiesewalter, L. (1889). Skelett Messungen am Pferde als Beitrag zur theoretischen Grundlage der Beurteilungslehre des Pferdes. Inaug. Dissert. Leipzig, 38 s.
Lasota-Moskalewska, A. (2008). Archeozoologia Ssaki. Warszawa: Uniwersytet Warszawski Wydawnictwa, 321 s.
Reitz, E. J., & Wing, E. S. (2008). Zooarchaeology. 2nd ed. New York: Cambridge University Press, 533 р.
Silver, I. A. (1969). The ageing of domestic animals. In D. R. Brothwell, & E. S. Higgs (Eds.). Science in archaeology. London: Thames, 283–302.
Teichert, M. (1969). Osteometriche Untersuchumgen zur Berechnung der Widerristhohe bivor und fruhgeschichtlichen Schweinen. Kühn-Archiv, 83(3), 237–292.
Teichert, M. (2005). Vergleich zwischen gemessener und berechneter Widerristhöhe bei einem Deutschen Schwarzbunten (Holstein) Milchrind. Munibe Antropologia – Arkeologia, 57, 483–486.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Михайло Кублій, Олександр Остап’юк, Юрій Мазурик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
