Пожнянський скарб сільськогосподарських знарядь
Ключові слова:
Пожня, скарб, слов’яни, остання чверть І тис. н. е., хліборобство, чересло, коса-горбуша.Анотація
У 2018 р. до Сумського обласного краєзнавчого музею передано «скарб» давніх речей сільськогосподарського призначення, виявлений неподалік від с. Пожня. Він складався з чересла зі втулковим типом кріплення і трьох кіс-горбуш (одна з кільцем для кріплення). Подібні чересла досі одиничні, а їхні знахідки відомі лише зі слов’янських пам’яток трьох археологічних культур: боршевської, волинцевсько-роменської й райковецької. Завдяки порівняльному аналізу аналогічних матеріалів з культурно-хронологічного оточення обґрунтовано приналежність цього заховання до волинцевсько-роменських старожитностей.
За деталями (із залученням широкого кола аналогій, археологічних, іконографічних та етнографічних даних) реконструйовано знаряддя праці. Чересло могли використовувати на найпрогресивнішому знарядді типу 5 – плужного типу (кривогрядильне рало, з ральником, укріпленим залізним широколезим наконечником і поставленим горизонтально до ґрунту, череслом і відвальною дошкою). Використання втулкового типу кріплення, імовірно, засвідчує певний «ремонт» знаряддя. Коси-горбуші належали до коротких кіс або напівкіс, у яких лезо закріплювали на невеликих руків’ях за допомогою металевого або еластичного фіксатора, з можливістю регулювання кута між руків’ям і лезом.
Нині Пожнянський скарб – це лише п’ята знахідка подібного заховання в ареалі поширення волинцевсько-роменських пам’яток: Глухів, Жерновець, між сс. Сугрове й Нижні Деревеньки, можливо – Хитці. За аналогіями культурно-хронологічного оточення подібних заховань, його слід визнати суто побутовим тимчасовим депозитом для зберігання майна, здійсненим поза межами пам’ятки. Деталізація інтерпретації таких речових (некоштовних) депозитів потребує створення якомога повного каталогу для Східної Європи.
Картографування засвідчує, що скарб, вочевидь, не варто зіставляти з нині відомими синхронними археологічними пам’ятками. Натомість, привертає увагу розташування скарбу неподалік від історично відомих та археологічно реконструйованих шляхів. Імовірно, слід говорити про те, що давній мандрівник за невизначених обставин був змушений «тимчасово» приховати своє майно.
Посилання
Баран, Я. В. (2004). Слов’янська община. Київ; Чернівці: Зелена Буковина.
Беляева, С. А. (2000). Особенности формирования и развития комплексного сельского хозяйства в лесостепном Днепровском Левобережье. Археологічний літопис Лівобережної України, 1–2, 38–41.
Беляев, И. (1846). О сторожевой, станичной и полевой службе на польской Украине Московского государства до царя Алексея Михайловича. Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете, 4. Москва: Университетская типография, 5–148.
Бєляєва, С. О., Кубишев, А. І. (1995). Поселення Дніпровського Лівобережжя X–XV ст. Київ: Наукова думка.
Білинська, Л. І., Білинський, О. О. (2020). Розвідки на території Сумської області. Археологічні дослідження в Україні 2018 р., 183–185.
Білинська, Л. І., Білинський, О. О., Євтушенко, О. В. (2020). Розвідки на Сумщині. Археологічні дослідження в Україні 2019 р., 256–259.
Билинский, О., Шелехань, А. (2014). Случайные находки мечей и кинжалов скифского времени на Днепровском Левобережье. В В. Мордвинцева (ред.), Археологические и лингвистические исследования: материалы Гумбольдт-конференции (Симферополь–Ялта, 20–23 сентября 2012 г.). Киев: Стилос, 170–185.
Веретюшкина, М. В. (2011). Клад сельскохозяйственных орудий из деревни Сугрово. Вестник Воронежского государственного университета, 2: Серия История. Политология. Социология, 84–88.
Винников, А. З. (1995). Славяне лесостепного Дона в раннем средневековье (VIII – начало XI века). Воронеж: ВГУ.
Винников, А. З., Кудрявцева, Е. Ю. (1998). Древнерусское Животинное городище. Вопросы истории славян, 12, 71–83.
Вознесенская, Г. А. (1981). Кузнечное производство на славянских памятниках Среднего Поднестровья. В В. И. Бидзиля (ред.), Использование методов естественных наук в археологии. Киев: Наукова думка, 20–35.
Гончаров, В. К. (1950). Райковецкое городище. Киев: АН УССР.
Горбаненко, С. А. (2006). Землеробство слов’ян останньої чверті І тис. н. е. Археологія, 3, 73–79.
Горбаненко, С. А. (2007). Землеробство і тваринництво слов’ян Лівобережжя Дніпра другої половини І тис. н. е. Київ: Академперіодика.
Горбаненко, С. А. (2016). Сельское хозяйство колочинской культуры. Раннеславянский мир, 17: Раннесредневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V–VII вв.), 114–135.
Горбаненко, С. А. (2024). Боршевська культура: сільське господарство і промисли. Житомир: Бук-Друк.
Горбаненко, С. А., Пашкевич, Г. О. (2010). Землеробство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. – І тис. н. е.). Київ: Академперіодика.
Горбаненко, С. А., Колода, В. В. (2013). Сільське господарство на слов’яно-хозарському порубіжжі. Київ: ІА НАН України.
Горбаненко, С. А., Шерстюк, В. В., Сидоренко, О. В. (2015). Скарб господарських знарядь давньоруського часу з околиць с. Городище на Полтавщині. Старожитності Лівобережного Подніпров’я 2015, 77–96.
Горбаненко, С. А., Михайлина, Л. П. (2021). Залізний реманент хліборобів із Ревного. Археологія і давня історія України, 1 (38), 16–32. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.01.02
Готун, І. А., Синиця, Є. В., Казимір, О. М., Непомнящих, В. Ю., Колосов, Ю. Г., Шахрай, Д. О., Лозниця, Т. В., Квітницький, М. В. (2014). Дослідження поселення Козаків яр у Ходосівці. Археологічні дослідження в Україні 2013 р., 146–147.
Готун, І. А., Горбаненко, С. А. (2016a). Землеробство жителів слов’янського поселення в уроч. Козаків яр у Ходосівці. In Sclavenia terra, 1, 153–171.
Готун, І. А., Горбаненко, С. А. (2016b). Комплекс землеробських знарядь з околиць Боярки. Археологія, 1, 104–117.
Гюльденштедт, А. (1804). Описание некоторых в малой России употребительных плугов. Технологический журнал, 1, 2, 3–31.
Ґерета, І. П. (2013). Чернелево-Руський могильник. Упорядник В. С. Тиліщак. Oium, 3. Київ; Тернопіль: ІА НАН України.
Давыденко, В. В., Гриб, В. К. (2011). «Государев Яр» – новый памятник Х–ХI вв. в среднем течении Северского Донца (предварительная публикация). Археологический альманах, 25, 250–269.
Звагельський, В. Б. (2010). Історична географія Дніпровського Лівобережжя доби Середньовіччя (в контексті дослідження «Слова о полку Ігоревім»). Київ; Суми: Видавництво СумДУ.
Зверуго, Я. Г. (1989). Верхнее Понеманье в IX–XIII вв. Минск: Наука и техника.
Зеленин, Д. К. (1907). Русская соха, ее история и виды. Вятка: Губернская типография.
Зеленин, Д. К. (1991). Восточнославянская этнография. Москва: Наука.
Ільків, М. В., Рідуш, Б. Т., Горбаненко, С. А. (2022). Скарб знарядь для обробітку ґрунту з Чорнівського археологічного комплексу. In Sclavenia terra, 4, 79–92.
Калініченко, В. А., Пивоваров, С. В., Горбаненко, С. А. (2022). Тезаврації сільськогосподарських знарядь із Рідківецького археологічного комплексу VIII–X ст.: попереднє повідомлення. Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей VІ міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 16 грудня 2022 р.). Чернівці: Технодрук, 50–53.
Ковалевський, В. М., Горбаненко, С. А. (2014). Знахідка залізного рала в районі Животинного городища. Археологія, 3, 103–106.
Колода, В. В., Горбаненко, С. А. (2018). Сільське господарство населення Хозарського каганату в лісостеповій зоні. Київ: Академперіодика.
Колчин, Б. А. (ред.), (1985). Древняя Русь: город, замок, село. Археология СССР, в 20 т.
Краснов, Ю. А. (1987). Древние и средневековые пахотные орудия Восточной Европы. Москва: Наука.
Любичев, М. В. (1997). Земледелие славян Днепро-Донецкого междуречья в третьей четверти I тыс. н. э. Вісник Харківського державного університету, 396. Серія Історія, 29, 37–45.
Ляпушкин, И. И. (1958). Городище Новотроицкое. О культуре восточных славян в период сложения Киевского государства. Материалы и исследования по археологии СССР, 74. Москва; Ленинград: АН СССР.
Максимов, Е. В., Петрашенко, В. А. (1988). Славянские памятники у с. Монастырек на среднем Днепре. Киев: Наукова думка.
Мамонов, В. С. (1952). Старинные орудия для обработки почвы из с. Староселье на Днепре. Советская этнография, 4, 67–90.
Миролюбов, И. А. (1976). Орудия вторичной обработки почвы и уборки урожая из Старой Ладоги. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 17, 119–124.
Михеев, В. К. (1985). Подонье в составе хазарского каганата. Харьков: Вища школа.
Осаульчук, О., Ільчишин, З. (2023). Пам’яткоохоронні роботи на поселенні римського і ранньослов’янського часу Сокільники 1. Археологічні дослідження в Україні 2022 р., 144–149.
Петрашенко, В. О., Козюба, В. К. (1999). Узбережжя Канівського водосховища (каталог археологічних пам’яток). Київ: ІА НАН України.
Пивоваров, С. В. (2010). Охоронні археологічні дослідження слов’янських пам’яток на Буковині у 2009 р. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 1 (29), 41–54.
Пивоваров, С. В., Ільків, М. В. (2014). Рідківське поселення райковецької культури у Верхньому Попрутті. В Г. Ю. Івакін (ред.), Від венедів до Русі: збірник наукових праць на пошану докт. іст. наук, проф. Д. Н. Козака з нагоди його 70-ліття. Київ: ІА НАН України; Харків: Майдан, 345–356.
Полевой, Л. П. (1985). Типология землепашенных орудий и появление плуга на территории феодальной Молдовы. В П. П. Бырня (ред.), Археологические исследования средневековых памятников в Днестро-Прутском междуречье. Кишинев: Штиинца, 66–90.
Пуголовок, Ю. О., Горбаненко, С. А. (2014). Скарб виробів із заліза з околиць с. Хитці у Посуллі. Старожитності Лівобережного Подніпров’я 2014, 50–60.
Сокол, К. Ф., Зорин, А. В., Пузикова, А. И. (2008). Жерновецкий клад железных изделий роменского времени. В В. В. Енуков (ред.), Славяно-русские древности Днепровского Левобережья. Материалы конференции, посвященной 75-летию со дня рождения К. Ф. Сокола. Курск: КГУ, 146–151.
Старчук, І. Д. (1952). Розкопки городища Пліснеська в 1947–1948 рр. Археологічні пам’ятки УРСР, 3, 379–394.
Статейный… (1850). Статейный список стольника Василия Тяпкина и дьяка Никиты Зотова, посольства в Крым в 1680 году, для заключения Бакчисарайского договора. Одесса: Городская типография.
Щербань, А. Л., Пуголовок, Ю. О., Горбаненко, С. А. (2015). Скарб виробів для збирання врожаю з Полтавщини. Археологічні дослідження Більсьского городища 2014, 138–148.
Юренко, С. П., Приймак, В. В. (1990). Землеробські знаряддя Битицького городища. Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи: Тези доповідей та повідомлень до науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Роменського краєзнавчого музею (листопад, 1990 р.). Суми; Ромни, 71–74.
Henning, J. (1987). Südosteuropa zwischen Antike und Mittelalter. Archäologische Beiträge zur Landwirtschaft des 1. Jahrtausends u. Z., Schriften zur Ur- und Frühgeschichte, 42. Berlin: Akademie.
Teodor, D. Gh. (1984). Civilizaţia romanică la est de Carpaţi în secolele V–VII (aşezarea de la Botoşana – Suceava). Bucureşti: Academia Republicii Socialiste România.
Teodor, D. Gh. (1996). Mestesugurile la nordul Dunarii de Jos în secolele IV–XI d. Hr. Iaşi: Helios.
Teodor, D. Gh. (1997). Reguinile Carpato-Nistriene în secolele V–X d. Hr. Arheologia Moldovei, XX: Spaţiul nord-est carpatic în mileniul întunecat, 79–116.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Лариса Білинська, Сергій Горбаненко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
