Християнська культова споруда початку XV століття з Чорнівського городища
Анотація
Розглянуто матеріали археологічних досліджень Чорнівського городища й виділено два основні періоди його існування: перша половина – середина ХІІІ ст. – функціювання тут феодального дерев’яно-земляного замку та перша половина XV ст. – використання території зруйнованого замку для спорудження церкви, дзвіниці й синхронного кладовища.
Особливу увагу приділено останньому періоду, позаяк в історіографії значення виявлених матеріалів недооцінено. Зазначено, що їх вивчення дає змогу простежити еволюцію християнського культового будівництва в регіоні й відшукати походження багатьох явищ традиційного облаштування ділянок навколо церковних споруд.
Мета статті – на основі поглибленого аналізу археологічних джерел переглянути інтерпретацію виявлених на городищі решток споруд і довести, що кам’яний фундамент належав не двоповерховому житлу феодала давньоукраїнського часу, а християнській культовій споруді (церкві) кінця середньовічного періоду. Також встановлено, що т. зв. кам’яний майданчик виробничого призначення – це рештки пізнішої дзвіниці, а заглиблена будівля – не землянка, а колодязь.
Проаналізовано знахідки з пам’ятки, які належать до кінця XІV – першої половини XV ст. Особливу увагу приділено нумізматичним матеріалам, предметам особистого благочестя та літургійному начинню.
Наголошено на значенні матеріалів із городища для реконструкції релігійного життя населення Буковини в період її входження до складу Молдавського князівства.
Посилання
Александрович, В. (1999). Мистецтво Галицько-Волинської держави. Львів.
Бота, Г. (2010). Чорнівка – сторінки минулих літ. Чернівці.
Буковина. Загальне краєзнавство. (2000). Зелена Буковина, 1–2. Чернівці.
Винокур, І. С., Гуцал, А. Ф., Пеняк, С. І. та ін. (1984). Довідник з археології України (Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська обл.). Київ.
Возний, І. П. (1998). Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ–ХІІІ ст. Чернівці.
Возный, И. П. (2017). Черная металлургия и металлообработка на территории Верхнего Прута и Среднего Днестра в Х–ХІІІ вв. Stratum plus, 6, 250–260.
Герцен, А. Г., Иванова, О. С., Науменко, В. Е., Смоктина, А. В. (2007). Археологические исследования в районе церкви Св.Константина (Мангуп): I горизонт застройки (XVI–XVIII вв.). Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XIII. Симферополь, 232–240.
Гормина, Н. В. (2003). Храмовая утварь из олова XVII–XIX вв. в собрании Новгородского музея-заповедника. Новгородский исторический сборник, 9 (19). Новгород, 426–431.
Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей». (1990). Фотоальбом. Київ.
Довженок, В. Й., Гончаров, В. К., Юра, Р. О. (1966). Древньоруське місто Воїнь. Київ.
Иоаннисян, О. М., Свешников, И. К., Могитич, И. Р. (1979). Работы Звенигородского отряда. Археологические открытия 1978 г., 333. Москва.
Карпенко, Ю. О. (1965). Топонімія східних районів Чернівецької обл. Чернівці.
Лазарев, В. Н. (1973). Древнерусские мозаики и фрески XI–XV вв. Москва.
Лысенко, П. Ф. (1985). Берестье. Минск.
Мезенцева, Г. Г. (1968). Древньоруське місто Родень. Княжа гора. Київ.
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Інв. М-№ 8138.
Нечитайло, В. В. (2000). Каталог христианских нагрудних виробів мистецтва періоду Київської Русі (Х – перша половина ХІІІ ст.). Київ.
Никитенко, Н. (2008). Собор святой Софии в Киеве. Москва.
Панова, Т. Д. (2004). Царство смерти. Погребальный обряд средневековой Руси XI–XVI вв. Москва.
Петров, Н. И. (1897). Указатель Церковно-археологического музея при Киевской духовной академии. Киев.
Пивоваров, С. В. (2001). Християнські старожитності в межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра. Чернівці.
Пивоваров, С. (2006). Середньовічне населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра (ХІ – перша половина ХІІІ ст.). Чернівці.
Пивоваров, С. (2008). Дослідження Чорнівського городища першої половини ХІІІ ст. Археологічні студії, 3. Київ, Чернівці, 180–199.
Пивоваров, С., Калініченко, В., Ільків, М. (2015). Дослідження Чорнівського городища першої половини ХІІІ ст. у 2012–2014 рр. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 2 (40). Чернівці, 7–35.
Пивоваров, С., Ільків, М., Калініченко, В. (2019) Залізні звіздиці із середньовічних пам’яток Буковини. Церква–наука–суспільство: питання взаємодії. Київ, 41–44.
Пуряєва, Н. (2001). Словник церковно-обрядової термінології. Львів.
Раппопорт, П. (1974). Ориентация древнерусских церквей. Краткие сообщения Института археологии, 139, 34–48.
Рилкова, Л. П. (2016). Киевские колокола. Киев; Нежин.
Свєшніков, І. К. (1993). Битва під Берестечком. Львів.
Тимощук, Б. О. (1982). Давньоруська Буковина. Київ.
Тимощук, Б. А., Филипчук, М. А. Отчет об исследовании городища ХІІ–ХІІІ вв. в с. Черновка Ново¬селицкого р-она Черновицкой области в 1982 г. Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, спр. 1982/58. Київ.
Тимощук, Б. А. (1995) Восточные славяне: от общины к городам. Москва.
Степовик, Д. (2003). Іконологія й іконографія. Івано-Франківськ.
Черныш, С. (2013). Погребения священников со звездицами в горном Крыму в XIV–XV вв. Таврийские духовные чтения: материалы международной научно-практической конференции. Симферополь, 335–345.
Чучко, М. К. (2011). Дерев’яні церкви та дзвіниці Буковини середини ХIV – початку ХХ ст. Чернівці.
Czuszenko, J. (2007). Akustyka dzwonu oraz aspect teologiczny. Lwów.
Gramada, N. (1996). Toponimia minora a Bucovinei. Iasi.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Сергій Пивоваров
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
