Дописемна історія села Ратівці на Закарпатті
Ключові слова:
Ратівці, ужгородська група, розкопки, поселення.Анотація
Розглянуто археологічні старожитності с. Ратівці Ужгородського р-ну Закарпатської обл., представлені артефактами раннього залізного віку, рубежу нової ери, римського часу, другої половини І тис. н. е., середньовіччя, що було метою статті. Зазначено, що вивчення села археологічно розпочато в 1955 р., коли Ф. Потушняк на південній околиці виявив і частково дослідив поселення доби латену й раннього середньовіччя.
Вказано, що значні польові дослідження в околицях села проводили протягом 70–80-х років ХХ ст., що пов’язано зі спорудженням на території краю декількох віток нафто- і газопроводів, Транскарпатської шосейної дороги, меліорації земель. Зазначено, що їх здійснювали експедиції УжДУ та ужгородської групи Інституту археології АН УРСР. У 1973 р. ужгородська група провела рятувальні розкопки в зоні меліоративних робіт, під час яких виявлено два житла епохи латену (ІІ–І ст. до н. е.) та дві гончарні печі пізнього римського часу. Встановлено, що експедиція УжДУ в 1978 р. на південний захід від дороги Ратівці–Малі Геївці зафіксувала середньовічне поселення. На основі керамічного матеріалу його датовано княжою добою (ХІ–ХІІІ ст.).
Стверджено, що найвагоміші результати отримано в 1980-х роках, коли в околицях села відбувалося прокладання газопроводів Уренгой–Помари–Ужгород і «Прогрес». У 1983 р. ужгородська група відкрила поселення першої половини І тис. н. е., на якому досліджено 4 житла, 5 печей для виробництва деревного вугілля, 7 господарських ям, 12 стовпових ямок від наземних споруд. Вказано, що на археологічній карті краю воно одержало назву «Ратівці ІІ». Ще одне поселення (багатошарове) того ж року зафіксовано на трасі газопроводу на північний схід від села. Тут засвідчено об’єкти першої половини І тис. н. е., VIII–IX ст., княжої доби. На археологічній карті краю поселення визначено під назвою «Ратівці ІІІ».
Зазначено, що в 1986 р. під час проведення рятувальних розкопок на трасі будівництва нової вітки газопроводу «Прогрес» ужгородська група виявила поселення, більшість об’єктів якого датована пізнім римським часом. Зауважено, що серед досліджених об’єктів найбільшу увагу дослідників привернула криниця, аналогії якій є не тільки на теренах краю, а й на північному сході Угорщини.
Посилання
Бідзіля, В. І. (1971). Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. Київ: Наукова думка. 184 с.
Винокур, І. С., Гуцал, А. Ф., Пеняк, С. І., Тимощук, Б. О., Якубовський, В. І. (1984). Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. Київ: Наукова думка. 223 с.
Войнаровський, В. (2014). Промисмли та допоміжні ремесла населення півдня Східної Європи в І–ХІІІ ст. Львів: ІУ НАН України. 438 с.
Котигорошко, В. Г. (1978). Археологические исследования в зонах строительства мелиоративных систем на территории Закарпатской области УССР. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. 1978/44. Ф.е. 6817–6818. 94 с.
Котигорошко, В. Г. (2008). Верхнє Потисся в давнину. 1 млн. років тому – Х сторіччя н. е. Ужгород: Карпати. 432 с.
Пеняк, П., Кочан, В. (2020). Історико-археологічні нариси села Ратівці. Ужгород: ФОП Данило С. І. 112 с.
Пеняк, С. І. (1980). Ранньослов’янське і давньоруське населення Закарпаття VI–XIII ст. Київ: Наукова думка. 180 с.
Пеняк, П., Пеняк, С. (2013). Археологія Закарпаття: історія дослідження. Ужгород: Краєвиди Карпат, 256 с.
Пеняк, С. І., Попович, І. І., Потушняк, М. Ф. (1973). Звіт про науково-дослідну роботу. Археологічні дослідження в зоні будівництва меліоративних систем та дренажних робіт в Закарпатській області УРСР. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. 1973/84. Ф.е. 6714–6715. 110 с.
Пеняк, С. И., Попович, И. И., Потушняк, М. Ф. (1983). Отчет Закарпатской новостроечной ϶кспедиции о разведках и раскопках 1983 года. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. 1983/5. Ф.е. 20802. 65 с.
Пеняк, С. И., Попович, И. И., Потушняк, М. Ф. (1985). Раскопки в Закарпатье. Археологические открытия 1983 года, 340–341.
Пеняк, С. И., Попович, И. И., Потушняк, М. Ф. (1986). Отчет Закарпатской археологической ϶кспедиции о результатах разведок и раскопок в 1986 году. Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України. 1986/113. Ф.е. 22181. 82 с.
Пеняк, С. И., Попович, И. И., Потушняк, М. Ф. (1988). Исследования в Закарпатской области. Археологические открытия 1986 года, 324–325.
Попович, І. І. (1974). Деякі питання дослідження пам’яток ранньозалізного віку на Закарпатті. В Методичний посібник для студентів з археології. Ужгород: УжДУ. 48–72.
Потушняк, Ф. М. (1955). Звіт про археологічну розвідку 1955 року в Ужгородському районі. Фонди Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Ужгород. 1–9.
Потушняк, Ф. М. (1958). Археологічні знахідки бронзового та залізного віку на Закарпатті. Ужгород: УжДУ, 143 с. + LXXV табл.
Jurečko, P. (1983). Prišpevok k riešeniu problematiky osidlenia východneho Slovenska v dobe rimskej. Historica Carpatica, 14, 277–383.
Lamiová-Schmiedlova, M. (1969). Römerzeitliche siedlungskeramik in der Südostslowakei. Slovenska archeologia, XVII(2), 403–501.
Pastor, J. (1962). Sidlisko v Koštanoch. Archeologicke rozhledy, XIV(5), 625–630.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Павло Пеняк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
